2-га мотострілецька дивізія (РФ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 2-га дивізія.

2-га гвардійська мотострілецька Таманська ордену Жовтневої революції Червонопрапорна ордену Суворова дивізія ім. М. І. Калініна (2 МСД, в/ч 23626)^[1] — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних сил Росії у складі 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу. Розміщена у селищі Калінінець Наро-Фомінського району Московської області.

2-га мотострілецька дивізія (з 2013) 5-та окрема мотострілецька бригада (2009—2013) 2-га мотострілецька дивізія (1992—2009)
рос. 2-я гвардейская мотострелковая Таманская ордена Октябрьской Революции Краснознамённая ордена Суворова дивизия им. М.И. Калинина
Велика емблема
На службі	1992 — дотепер
Країна	Росія
Вид	Сухопутні війська РФ
Тип	Мотострілецькі війська
Чисельність	дивізія
У складі	1 ТА
Дислокація	с. Калінінець Наро-Фомінського району
Війни/битви	Серпневий путч Друга чеченська війна Російсько-українська війна Обстріли Маріуполя 24 січня 2015 Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Харків (2022)
Нагороди
Почесні найменування	Таманська
Медіафайли на Вікісховищі

Підрозділи дивізії брали участь у Серпневому путчі 1991 року й Жовтневому путчі 1993 року. Дивізія вела бойові дії у Другій чеченській кампанії.

У 2022 році частини дивізії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії до України, де вели бої під Харковом.

Історія

Після розпаду СРСР 2-га гвардійська мотострілецька дивізія Радянської армії увійшла до складу Збройних сил РФ.

Окремі підрозділи дивізії брали участь у Серпневому путчі 1991 року й Жовтневому путчі 1993 року.

1999 року дивізія брала участь у придушенні чеченського спротиву.

2009 року дивізія була переформована на 5-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду.

4 травня 2013 року бригада була знову переформавана на дивізію, у складі 20-ї загальновійськової армії.

Російсько-українська війна

2014 року у зв'язку з початком агресії Росії проти України дивізія стала складовою створеної 1-ї танкової армії.

Україна звинувачує військовослужбовців дивізії у обстрілах Маріуполя у січні 2015 року.

Докладніше: Обстріли Маріуполя 24 січня 2015

Російське вторгнення в Україну 2022 року

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Харків (2022)

У 2022 році частини дивізії брали участь у російському вторгненні в Україну.^[2]

3 березня 2022 року повідомлялося, що під Харковом українські військові взяли в полон офіцерів і танкістів 1-го танкового полку дивізії. Зокрема, це були 22 танкісти на чолі із заступником командира полку з озброєння та з командиром танкового батальйону цього ж полку.^[3][4]

13 квітня 2022 повідомлялося про загибель командира 1-го мотострілецького полку підполковника Дениса Межуєва.^[5][6]

Склад

2009

Перед розформуванням дивізія мала у складі:

• 1-й гвардійський мотострілецький Севастопольський полк
• 15-й гвардійський мотострілецький Шавлинський полк
• 283-й гвардійський мотострілецький Берлінський полк
• 1-й гвардійський Чортківський танковий полк імені маршала Катукова
• 147-й гвардійський самохідний артилерійський Сімферопольський полк
• 1174-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
• 1117-й зенітний ракетний полк
• 136-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон
• 1586-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
• 211-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон
• 614-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту
• 47-й окремий гвардійський батальйон зв'язку
• 886-я станція фельд'єгерсько-поштового зв'язку
• 190-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
• 1063-й окремий батальйон матеріального забезпечення
• 370-й окремий медичний батальйон

2013

Після відновлення дивізія має у складі:^[1][7]

• 1-й гвардійський мотострілецький Севастопольський полк, в/ч 31135
• 15-й гвардійський мотострілецький Шавлинський полк, в/ч 31134
• 1-й гвардійський танковий Чортківський двічі ордена Леніна, Червоного прапора, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького полк ім. маршала бронетанкових військ М. Є. Катукова
• 147-й гвардійський самохідний артилерійський Сімфоропольський полк, п. Калінінець, в/ч 73966

Командири

• Валерій Евневич, генерал-майор — (1992—1995);
• В'ячеслав Борисов, генерал-майор — (1995—1996);
• Євген Лазебін, генерал-майор — (1996—1998);
• Григорій Локтіонов, полковник — (1998—2000);
• Олександр Студеникін, генерал-майор — (2000—2001);
• Андрій Глущенко, генерал-майор — (10.2001 — 11.2007);
• Олександр Чайко, полковник — (11.2007 — 05.2009 г.);
• Андрій Сичовий, генерал-майор — (05.2013 — 2014);
• Олександр Санчик, генерал-майор — (2014—2015);
• Андрій Пятаєв, полковник — (09.2015 — н.в);
• Завадський Володимир Васильович, генерал-майор (2021 - 2022).