2-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 2-й полк.

2-й драгунський полк — кавалерійський полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Богемський полк драгунів графа Паара №2
На службі	1672 — 1918
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Вид	Кавалерія (Драгуни)
Тип	Збройні сили Австро-Угорщини
Роль	Кавалерія
Чисельність	Полк
У складі	21-ша кавалерійська бригада 4-та кавалерійська дивізія 11-й корпус
Війни/битви	Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Війна Аугсбурзької ліги, Австро-турецька війна (1716-1718), Війна четверного альянсу, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Російсько-турецька війна (1787—1792), Наполеонівські війни[1], Австро-Прусська війна[2], Перша світова війна.

Повна назва: K.u.k. Böhmisches Dragoner-Regiment «Graf Paar» Nr. 2

Дата утворення — 1672 рік.

Почесний шеф — граф Паар (з 1890 р.). Едуар, граф Паар (1837—1919) — фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії, впродовж тривалого часу — генерал-ад'ютант Франца Йосифа.

Історія

• 1672 — утворено як кірасирський полк
• 1798—1801 — діяв як 2-ий драгунський полк
• 1802—1860 — 15-ий гусарський полк
• 1860—1867 — 11-ий драгунський полк
• з 1867 діяв під своєю останньою назвою — 2-ий драгунський полк^[3]

Склад полку

Каска офіцера драгунів

Штаб

Допоміжні служби:

• взвод розвідників (піонерів)
• телеграфна служба
• допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

• 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Прага.

Національний склад полку (липень 1914) — 61 % чехів, 26 % німців, 13 % інших.^[4]

Мови полку (липень 1914) — чеська і німецька.

Інформація про дислокацію

Казарми драгунів у Теребовлі (збереглися до сьогодні)

I.	II.	III.
1673 Сілезія і Богемія 1678 Верхня Угорщина 1680 Трент 1681-82 Кьосег 1698 Сілезія 1699—1701 Еґер 1711 Будейовіце, згодом Тольна 1715-16 Хонт 1718 Варасдін поблизу Неаполя 1721 Відень 1722-32 поперемінно Славонія і Сербія 1732 Арад 1733 Сібіу 1734-37 Земплін 1740-41 Левоча 1744 Клуж-Напока 1752 Хрудім 1753 Санкт-Георген 1754-56 Хольський і Зольський комітати 1763 Естерґом	1765 Ракеве біля Пешта 1771 Цеґлед 1772 Надь-Кьорьош 1776-78 Пешт 1779 Растіна 1783 Кечкемет 1784 Uharos-Berényi, 1785-88 Кечкемет 1790 Моравія, потім Дьєндьєш 1792-93 Санкт-Георген 1798-99 Відень 1801 Дьєндьєш 1804-05 Мішкольц 1806 Моор, потім Відень 1807 Кьосег 1808-09 Маргарете (Шопрон) 1810-13 Кьосег 1814-15 Жатец 1816 Санкт-Георген 1817 Відень	1818 Кьосег 1821 Віченца 1822 Кьосег 1825 Гая 1827 Ліпнік над Бечвою 1831 Тарнув 1832-48 Ланцут 1849 Відень 1851 Шопрон 1854 Східна Галичина 1855 Аустерліц 1860-66 Кечкемет 1866 Нойхойзель 1869 Відень 1873 Штоккерау 1875 Відень , 1876 Шопрон 1884 Вінер-Нойштадт 1898 Тернопіль[5]

• 1898 рік — керівництво і 2 дивізіони в Тернополі. Згодом — також у Теребовлі, де були драгунські казарми, які збереглися до сьогодні.

Перша світова

• 1914 рік — штаб полку і 5ий ескадрон — у Тернополі, І-ий дивізіон (2-ий і 3-ий ескадрони) — у Чорткові, ІІ-ий (4-ий і 6-ий ескадрони)- у Теребовлі^[6] .
  Перший ескадрон І-го дивізіону — у Заліщиках,

• 1914 — входить до складу ХІ корпусу, 15 Бригада кавалерії

Командири полку

• 1859: Альберт Бюлов фон Вендхаузен^[7]
• 1865: Август Беллегарде^[8]
• 1879: Венцель Фестетікс де Тольна^[9]
• 1908: Адам фон Петрашкевич^[10]
• ?^[11]

Див. також

• Драгуни (Австро-Угорщина)