237-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

237-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 237. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Сформована у червні 1944 року на території протекторату Богемії та Моравії шляхом переформування піхотної дивізії «Миловіц». З серпня 1944 до травня 1945 року виконувала окупаційні функції на півострові Істрія, проводила активні антипартизанські операції в цьому регіоні. У березні-травні 1945 року активні бої на півночі Югославії та Італії.

237-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) 237. Infanterie-Division
Німецький підрозділ на напівгусеничному бронетранспортері Sd.Kfz 250 A. Балкани. Жовтень 1944
На службі	12 червня 1944 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Миловіц
Війни/битви	Друга світова війна Балканський театр дій Німецька окупація Югославії
Командування
Визначні командувачі	Ганс фон Гравеніц

Історія

237-ма піхотна дивізія сформована 12 червня 1944 року в ході 27-ї хвилі мобілізації на навчальному центрі Міловіце (нім. Truppenübungsplatz Milowitz) у XIII військовому окрузі на території протекторату Богемії та Моравії, на основі піхотної дивізії «Миловіц».

У серпні 1944 року дивізія була переведена на півострів Істрія, де увійшла до складу окупаційних сил оперативної зони Адріатичного узбережжя, а пізніше в листопаді у складі LXXXXVII армійського корпусу.

В основному частини дивізії билися проти істрійських партизанських загонів і 43-ї істрійської дивізії, укріплюючи берегову лінію проти можливих висадок західних союзників. Наприкінці березня 1945 року на прохання генерала Лора дивізія висунулася до Рієки, а 4 квітня 1046-й полк, який прибув із Сушака через Горенє Єленє до Локве, де вступив у бой із партизанським загоном югославської 43-ї дивізії. 1 квітня 1048-й полк дивізії прибув до Хреліна і Кралєвиці, а 1047-й полк залишився в Пулі.

10 квітня 1945 року югославська 4-та армія звільнила Сень, і дивізія з двома своїми полками була направлена на лінію Злобин-Цриквениця, де їй було визначене завдання зібрати залишки 392-ї дивізії та зупинити просування 4-ї армії противника на Сушак, Рієку (Фіуме) та Клана. З 16 квітня дивізія брала активну участь в ар'єргардних боях, відступаючи до Рієки, в той час як її третій полк, що діяв окремо в Істрії, намагався зупинити 9-ту далматинську дивізію, яка висадилася в Лабині і наступала до Пазина та Бузета.

Більша частина дивізії все ще воювала навколо Рієки, коли 3 травня 1945 року надійшов наказ від командира LXXXXVII армійського корпусу про прорив з оточення через Рупе до Ілірської Бистриці. Дивізія змогла прорватися до визначеної цілі, але лише для того, щоб капітулювати 7 травня разом з рештою LXXXXVII корпусу.

Райони бойових дій

• Чехословаччина (червень — серпень 1944);
• Італія, Югославія (серпень 1944 — травень 1945)

Командування

Командири

• генерал-лейтенант Ганс фон Гравеніц (нім. Hans von Graevenitz) (12 липня 1944 — квітень 1945);
• оберст Карл Фалькнер (нім. Karl Falkner) (квітень — 8 травня 1945.

Підпорядкованість

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1944
серпень	Оперативна зона Адріатичного узбережжя	14 А	Група армій «C»	Істрія
жовтень	LXXXXVII ак		Група армій «C»	Істрія
1945
січень	LXXXXVII ак	10 А	Група армій «C»	Істрія
квітень	LXXXXVII ак		Група армій «E»	Істрія
травень	LXXXXVII ак		Головнокомандування Вермахту «Південний Захід»	Істрія

Склад

1944[1]
1046-й гренадерський полк
1047-й гренадерський полк
1048-й гренадерський полк
237-й артилерійський полк
237-й запасний батальйон[Прим. 1]
237-й фузилерний батальйон[Прим. 2]
237-ма протитанкова рота[Прим. 3]
237-й інженерний батальйон
237-й дивізійний батальйон зв'язку[Прим. 4]
Управління постачання 237-ї дивізії[Прим. 5]
Санітарна служба 237-ї дивізії[Прим. 6]

Див. також

• Операція «Вальдрауш»
• Операція «Кугельбліц»
• Сім антипартизанських наступів
• Битва на Неретві
• Різанина на острові Дакса