36-та окрема мотострілецька бригада (РФ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 36-та бригада.

36-та окрема гвардійська мотострілецька Лозівська Червонопрапорна бригада (36 ОМСБр, в/ч 06705) — мотострілецьке з'єднання в складі Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Пункт постійної дислокації — м. Борзя Забайкальського краю. Перебуває у складі 29-ї загальновійськової армії Східного військового округу.^[1]

36-та окрема мотострілецька бригада (2009—дотепер) 131-ша мотострілецька дивізія (2001—2009) 131-ша кулеметно-артилерійська дивізія (1992—2001)
рос. 36-я отдельная гвардейская мотострелковая Лозовская Краснознамённая бригада
Країна	Росія
Вид	Сухопутні війська РФ
У складі	29 ЗА
Штаб	м. Борзя, Забайкальський край
Нагороди
Звання	«Лозівська»
Командування
Поточний командувач	гвардії підполковник Кузьменко Володимир Олегович
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

У травні 1992 року 131-ша гвардійська кулеметно-артилерійська дивізія Радянської армії ввійшла до складу Збройних сил Російської Федерації, а окремі частини дивізії та її управління були передислоковані в с. Ясна Олов'яннинського району Читинської області. Дивізія продовжила знаходитись в складі я 55-го армійського корпусу Забайкальського військового округу.

21 червня 1993 року був розформований 77-й окремий ракетний дивізіон (в/ч 52503).

У серпні 2001 року дивізія згідно з директивою ГШ ЗС РФ від 30.11.2000 року переформована в мотострілецьку дивізію зі збереженням почесних найменувань і нагород з місцем дислокація смт. Ясная, м. Борзя і с. Досатуй.

В 2002 році із складу дивізії був виведений 113-й мотострілецький полк. Взамін в штат дивізії був включений 272-й мотострілецький полк.

З червня 2009 дивізія переформована на 36-му окрему гвардійську мотострілецьку бригаду зі збереженням за нею всіх бойових регалій, бойової слави й традицій.

Російсько-українська війна

3—4 квітня 2022 року низка українських джерел з посиланням на спецслужби назвала підрозділи Збройних сил Росії, які вчиняли воєнні злочини під час окупації населених пунктів під Києвом. 36-та бригада окупувала район м. Бородянка.^[2][3]

Див. також: Масові вбивства в Бородянці

20 лютого 2024 року ЗСУ завдали удару двома ракетами HIMARS по полігону біля села Трудівське в момент шикування на ньому військовослужбовців бригади. Під удар потрапила 4, 5 та 6-та роти бригади, за різними оцінками, внаслідок удару загинуло понад 60 вояків включно із командиром бригади^[4][5][6][7].

Традиції

Бригада знаходиться під опікою Нерчинської єпархії РПЦ^[8]

Структура

• Танковий батальйон (31 танк Т-72Б3);
• 1-й механізований батальйон;
• 2-й механізований батальйон;
• 3-й механізований батальйон;
• Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
• Зенітний ракетний дивізіон;
• 1-й самохідний гаубичний артилерійський дивізіон;
• 2-й самохідний гаубичний артилерійський дивізіон;
• Реактивний артилерійський дивізіон;
• Протитанковий артилерійський дивізіон;
• Розвідувальний батальйон;
• Рота БПЛА;
• Інженерно-саперний батальйон;
• Батальйон зв'язку;
• Батальйон матеріально-технічного забезпечення;
• Батарея управління та артилерійської розвідки;
• Окрема рота зв'язку;
• Окрема рота РХБЗ;
• Окрема рота РЕБ;
• Комендантська рота;
• Ремонтна рота
• Медична рота;
• Оркестр.

На озброєнні бригади: Т-72Б1, БМП-2, 2С3, Град, МТ-12, Штурм-С, Шилка, Тунгуска, Стріла-10, Голка, Бук-М1.^[9]

Командири

• (2009 — 2012) полковник Мурадов Рустам Усманович
• (2022) гвардії підполковник Воронков Андрій Владімірович^[10]
• (? — 2024†) полковник Мусаєв Гусейн Вілаятович

Втрати

Із відкритих джерел відомі деякі втрати бригади:

Докладніше: Втрати 36-ї окремої мотострілецької бригади (РФ)