4-та кавалерійська дивізія (Російська імперія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 4-та дивізія.

4-та кавалерійська дивізія — кавалерійське з'єднання в складі російської імператорської армії. Входила в 6-й армійський корпус.

4-та кавалерійська дивізія
На службі	1875—1918
Країна	Російська імперія
Належність	Російська імператорська армія
Тип	Кавалерія
Чисельність	дивізія
Гарнізон/Штаб	Білосток
Розформовано	1918
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

Формування

Сформована в складі двох бригад (по 2 полку в кожній) при реорганізації кавалерії 20 липня 1875 року. 19 лютого 1877 року ввімкнена до складу новосформованого 4-го армійського корпусу і розквартирована в Віленському військовому окрузі. До 1897 року переведена в Варшавський військовий округ і на 1 вересня 1900 року ввімкнена до складу 6-го армійського корпусу.

Бойові дії

Брала участь в російсько-турецькій війні 1877—1878 року. У квітні 1878 року в складі IV корпусу була висунута до Дунаю, змінивши 11-ту кавалерійську дивізію в с. Пелишат^[1]. У тому ж році дивізія брала участь у взятті Етрополя, в облозі Плевни, у взятті перевалу Братешки й гори Греат, в занятті Балканського перевалу і у взятті Філіппополь.

У 1914 дивізія розгорнулася на західному кордоні, прикриваючи розгортання 2-ї армії^[2]. У складі тієї ж армії брала участь в Східно-Прусської операції. На першому етапі наступу охороняла правий фланг 6-го корпусу з боку Мазурських озер і підтримувала зв'язок між 6-м і 2-м корпусами^[3]. 26 серпня займала позиції у Зенсбурга^[2]. 29 серпня дивізія отримала наказ наступати з району на схід від Ортельсбурга в напрямку на Пассенгейм і Вартенбурґ. Увечері того ж дня дивізія висунулася двома колонами на грам (2-га бригада з двома кулеметами) і на Іоганністаль, Георгенсгут і Пассенгейм (4-й драгунський полк із чотирма кулеметами, посилений 8-ю кінною батареєю). О 21:30 в районі маєтку Давідсгоф авангард 2-ї бригади був обстріляний противником, і після півгодинної перестрілки бригада повернула на Іоганністаль, де з'єдналася з другої колоною. Того ж вечора в районі Георгенсгут головні дозори дивізії виявили наявність німецької піхоти та артилерії. Командир дивізії генерал Толпиго, не намагаючись встановити сили й розташування противника, наказав відступити, минаючи Ортельсбург до Ваврохен, куди дивізія прибула до 6:15 ранку 30 серпня.^[4][5]

23 вересня 1914 року передана в 10-ту армію Північно-Західного фронту. 24 травня 1915 року передана до складу новосформованої 5-ї армії Північно-Західного фронту.

11 серпня 1915 року при розподілі Північно-Західного фронту передана до складу Північного фронту і до літа 1916 року увійшла до складу резервного I кавалерійського корпусу.

Українська революція 1917—1921

На початку 1918 року дивізія була перекинутий з Північного фронту в Донбас для боротьби з козаками, не прибув тільки 4-й гусарський Маріупольський полк. До 10 числах січня 1918 року дивізію розмістився по різних містах Донбасу. У Донбас дивізія прибула під командуванням виборного командира вахмістра Жукова Георгія Васильовича.^[6]

• Луганськ - 4-й драгунський Новотроїцько-Катеринославський полк
• район Бахмуту - 4-й уланський Харківський полк, 4-й Донський козачий полк, 4-й кінно-артилерійський дивізіон

На початку лютого 1918 року Антонов-Овсієнко виїхав в Бахмут де знаходився штаб дивізії, щоб спонукати дивізію виступити на фронт в ході переговорів з Жуковим було прийнято рішення що дивізія виступить на фронт 4 лютого.^[7]

Склад дивізії

нН 1 серпня 1914 року:

• 1-ша бригада (Білосток)
  • 4-й драгунський Новотроїцьке-Катеринославський генерал-фельдмаршала князя Потьомкіна-Таврійського полк
  • 4-й уланський Харківський полк
• 2-га бригада (Білосток)
  • 4-й гусарський Маріупольський генерал-фельдмаршала князя Вітгенштейна полк
  • 4-й Донський козачий графа Платова полк
  • 4-й кінно-артилерійський дивізіон (Білосток)

Командування дивізії

Начальники (командувачі) дивізії

• 27.07.1875 — хх.хх.1877 — генерал-лейтенант Крилов, Євген Тимофійович
• 15.09.1877 — хх.хх.1878 — генерал-майор (з 16.04.1878 генерал-лейтенант) Арнольді, Олександр Іванович
• хх.хх.1878 — після 01.06.1883 — генерал-лейтенант Папа-Афанасопуло, Георгій Ілліч
• 26.06.1883 — 07.01.1892 — генерал-майор (c 30.08.1886 генерал-лейтенант) Струков, Олександр Петрович
• 22.01.1892 — 03.08.1897 — генерал-майор (з 30.08.1894 генерал-лейтенант) Тімірязєв, Микола Аркадійович
• 12.09.1897 — 02.03.1899 — генерал-майор Чарковський, Петро Володимирович
• 02.04.1899 — 04.04.1901 — генерал-майор (з 06.12.1900 генерал-лейтенант) Скалон, Георгій Антонович
• 07.05.1901 — 29.11.1903 — генерал-лейтенант Сахаров, Володимир Вікторович
• 24.12.1903 — 21.11.1906 — генерал-лейтенант фон Бадер, Едмунд Карлович
• 06.12.1906 — 01.05.1910 — генерал-лейтенант Гарнак, Олександр Леонтійович
• 01.05.1910 — 19.06.1912 — генерал-лейтенант Ванновский, Борис Петрович
• 22.06.1912 — 15.10.1914 — генерал-лейтенант Толпиго, Антон Олександрович
• 15.10.1914 — 18.04.1917 — генерал-лейтенант Ванновский, Борис Петрович (вдруге)
• 19.04.1917 — 21.08.1917 — генерал-майор Свєшніков, Микола Львович
• 21.08.1917 — 30.12.1917 — генерал-майор Федоров, Олександр Іполитович
• 12.1917 — вахмістр Жуков Георгій Васильович

Начальники штабу дивізії

• 26.07.1882 — 19.12.1884 — полковник В. І. Пневскій
• 07.01.1885 — 28.04.1887 — полковник фон Ессен, Павло Омелянович
• 28.05.1888 — 03.03.1894 — полковник фон Ессен, Павло Омелянович (вдруге)
• 06.03.1894 — 10.06.1894 — полковник В. А. Карандеев
• 21.06.1894 — 02.12.1896 — полковник Рутковський, Петро Костянтинович
• 02.12.1896 — 22.03.1901 — полковник Шейдеман, Сергій Михайлович
• 27.05.1901 — 09.06.1903 — полковник Жегочев, Борис Костянтинович
• 14.06.1903 — 24.10.1910 — підполковник (з 06.12.1903 полковник) Мартинов, Анатолій Іванович
• 24.12.1910 — 28.06.1912 — полковник Каньшін, Петро Павлович
• 17.07.1912 — 16.04.1914 — полковник Махов, Михайло Михайлович
• 21.04.1914 — 21.01.1915 — полковник Ліницькою, Олександр Іванович
• 20.02.1915 — 05.01.1916 — в. д. підполковник Гребенщиков, Сергій Якович

• 19.01.1916 — 12.07.1916 — полковник Кулжинський Сергій Миколайович
• 03.08.1916 — 11.10.1917 — підполковник (з 15.08.1916 полковник) Леонтьєв, Михайло Євгенович

Командири 1-ї бригади

• хх.хх.1875 — 04.10.1877 [6] — генерал-майор Леонтьєв, Володимир Миколайович
• 17.10.1877 — 23.11.1886 — генерал-майор барон Мейєндорф, Микола Єгорович
• 1886 — ??. ??. 1889 — генерал-майор Свити Парфьонов, Олександр Демидович
• 17.05.1889 — після 01.01.1891 — генерал-майор Адеркаса, Володимир Володимирович
• 17.02.1891 — 27.01.1895 — генерал-майор А. М. Пільсудскій
• 03.03.1895 — 30.01.1902 — генерал-майор фон Бадер, Едмунд Карлович
• 10.03.1902 — 03.02.1904 — генерал-майор фон Крузенштерн, Микола Федорович
• 04.02.1904 — 02.12.1904 — генерал-майор князь Мишецкій, Петро Миколайович
• 09.12.1904 — 04.12.1907 — генерал-майор Савенков, Федір Андрійович
• 06.12.1907 — 31.12.1913 [7] — генерал-майор Красовський, Броніслав Іванович
• 31.12.1913 — після 10.07.1916 — генерал-майор Каяндер, Євген Федорович

Командири 2-ї бригади

• хх.хх.1875 — після 01.04.1880 — генерал-майор Макаров, Павло Павлович
• 29.05.1880 — 14.07.1883 — генерал-майор Ребиндер, Олександр Максимович
• 14.07.1883 — 10.08.1885 — генерал-майор Хрущов, Петро Миколайович
• 10.08.1885 — 26.07.1895 — генерал-майор Баронч, Олександр Антонович
• 31.07.1895-19.08.1896 — генерал-майор А. А. Бенкендорф
• 13.11.1896 — 29.05.1897 — генерал-майор Дубенський, Олександр Миколайович
• 12.06.1897 — 11.04.1905 — генерал-майор Гульковскій, Микола Миколайович
• 20.05.1905 — 20.04.1906 — генерал-майор Мейнард, Вальтер Вальтерович
• 20.04.1906 — 03.10.1906 — генерал-майор Гурко, Василь Йосипович
• 03.10.1906 — 04.07.1907 — генерал-майор Медведєв, Микола Олександрович
• 06.12.1907 — 29.05.1910 — генерал-майор Толпиго, Антон Олександрович
• 29.05.1910 — 01.08.1913 [8] — генерал-майор Фальковський, Іван Амвросьевіч
• 30.08.1913 — 06.06.1915 — генерал-майор Мартинов, Анатолій Іванович
• 06.06.1915 — 14.04.1917 — генерал-майор А. А. Будберг
• 14.04.1917 — 27.06.1917 — полковник В. М. Пулевіч
• 22.08.1917 — генерал-майор В. П. Круг

Командири 4-го кінно-артилерійського дивізіону

• 06.05.1895 — 30.09.1898 — полковник Шепелєв-Воронович
• 22.10.1898 — 21.11.1901 — полковник Л. Н. Сухін
• 24.12.1901 — 18.05.1905 — полковник Е. Г. Пржедпельскій
• 27.06.1905 — 03.07.1907 — полковник фон Гілленшмідта, Олександр Федорович 18.07.1907 — 26.05.1908 — полковник Кільхен, Сергій Сергійович
• 18.06.1908 — 13.01.1914 — полковник Захарченко, Іван Олександрович
• 13.01.1914 — 22.02.1916 — полковник В. К. Латухін
• 04.05.1916 — 24.02.1917 — полковник Левицький, Олександр Олександрович
• 28.04.1917 — полковник Пассек, Василь