444-та дивізія охорони (Третій Рейх)

444-та дивізія охорони (Третій Рейх) (нім. 444. Sicherungs-Division) — піхотна дивізія німецьких сухопутних військ, що виконувала завдання з охорони тилу військ вермахту за часів Другої світової війни.

444-та дивізія охорони (Третій Рейх) 444. Sicherungs-Division
Німецький бронеавтомобіль зв'язку Sd.Kfz.250/3 на позиції за будівлею в селі. Південна ділянка Східного фронту. Літо 1942
На службі	15 березня 1941 — 11 травня 1944
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Роль	охорона тилу антипартизанська війна
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Оглав
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Операція «Барбаросса» Сумсько-Харківська операція Операція «Блау» Битва за Кавказ
Командування
Визначні командувачі	Гельге Аулеб

Історія з'єднання

444-та дивізія охорони створена 15 березня 1941 року в сілезькому Оглаві у VIII військовому окрузі шляхом перейменування Дивізії № 444 (нім. Division z.b.V. 403) та доукомплектуванням за рахунок підрозділів 213-ї піхотної дивізії вермахту. З початком німецького вторгнення до Радянського Союзу, дивізія діяла на південному фланзі німецько-радянської війни, в Україні та на півдні Російської РФСР у тиловій смузі групи армій «Південь». Основними завданнями з'єднання було забезпечення безпеки ліній зв'язку та електропостачання, залізниць та боротьба з партизанським рухом у тилових районах вермахту. Разом з іншими силами безпеки та поліції на окупованих територіях дивізія брала участь у воєнних злочинах проти військовополонених та цивільного населення. Дивізія підпорядковувалася Карлу фон Року, командувачу тилової зони групи армій «Південь». Подібно до 454-ї охоронної дивізії, вона проводила «зачистки» в районах, які, за твердженнями місцевих жителів, переховували «партизанів» (термін «партизан» використовувався як взаємозамінний з термінами «комісар», «більшовик», «єврей» і «партизан»).

З листопада 1941 року дивізія отримала наказ провести формування тюркського підрозділу («Східного батальйону») серед радянських полонених у таборах для військовополонених. Таким чином, у листопаді 1942 року було створено Туркестанський легіон (з чотирьох рот). На початку січня 1943 року, тепер вже у складі групи армій «А», шість калмицьких кавалерійських ескадронів були передані під командування дивізії як Калмицький загін. У лютому 1943 року дивізія була підпорядкована 4-й танковій армії, потім армійській групі «Голлідт» та її наступниці — 6-й армії. У цей період у ході переміщення між Ростовом і Міусом дивізія виконувала заходи безпеки, які описувалися як небойові.

На початку 1944 року обидва охоронні полки були виведені зі складу з'єднання, а в травні 1944 року дивізія була повністю розформована.

Райони бойових дій

• Німеччина (березень — червень 1941)
• СРСР (південний напрямок) (червень 1941 — травень 1944)

Командування

Командири

• генерал-майор Алоїс Йозеф фон Моло (15 березня — квітень 1941)
• генерал-лейтенант Вільгельм Руссвурм (квітень 1941 — лютий 1942)
• генерал-лейтенант Гельге Аулеб (лютий — березень 1942)
• генерал-майор, пізніше генерал-лейтенант Адальберт Мікулич-Радецький (березень 1942 — травень 1944)

Підпорядкованість

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1941
квітень				VIII ВО
червень	XXXXIX гк	17 А	Група армій «Південь»	Перемишль
липень			Група армій «Південь»	Стрий
1942
січень			Група армій «Центр»	Південна Україна
серпень			Група армій «A»	Південна Україна
1943
січень			Група армій «A»	Південна Росія
лютий		4 ТА	Група армій «Дон»	Південна Росія
березень		АГр «Голлідт»	Група армій «Південь»	Південна Росія
квітень	XXIV тк	6 А	Група армій «Південь»	Україна
травень			Група армій «Південь»	Україна

Див. також

• Козачий єгерський дивізіон Бем (Третій Рейх)
• Штосструп-Гітлер
• Північнокавказький легіон
• Азербайджанський легіон
• Волзькотатарський легіон
• Російський колабораціонізм у Другій світовій війні