7-й фронт (Японія)

7-й фро́нт (яп. 【第七方面軍】) — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Японської імперії, фронт Імперської армії Японії в 1944–1945 роках. Брав участь у війні на Тихому океані (1941–1945) на території Південно-Східної Азії — Малайї, Сінгапуру та Голландської Ост-Інді.

Командувач 7-го фронту генерал Дойхара Кенджі в Сингапурі (1944).

Капітуляція 7-го фронту: генерал Ітаґакі Сейшіро віддає свій меч генералові Мессерві.

Дані

• Сформований: 22 березня 1944 року для захисту Південно-Східної Азії та створення нової оборонної лінії після втрати Соломонових островів, Нової Гвінеї та східної частини Голландської Ост-Індії.
• Кодова назва: Ока (【岡】, «пагорб»)^[1].
• Підпорядкування: Південна група армій^[ru]
• Район бойових дій: Південно-Східна Азія: Малайзія, Сінгапур, Індонезія.
• Штаб: Сінгапур, Малайзія.
• Місце останньої дислокації штабу: Сингапур, Малайзія^[1].
• Припинив існування: 15 серпня 1945 року після капітуляції Японії у Другій світовій війні.

Бойові дії

• Війна на Тихому океані (1941–1945) як складова Другої світової війни.

  Оборона японських завоювань у Південно-Східній Азії (Малайзії, Сінгапуру, Калімантану, Яви і Суматри) від наступу США, Великої Британії, Австралії та Голландії.

Командування

Командири фронту:

1. генерал Дойхара Кенджі (22 березня 1944 — 15 липня 1945)^[2];
2. генерал Ітаґакі Сейшіро (15 липня 1945 — 15 серпня 1945)^[2].

Голови штабу фронту:

1. генерал-майор Шімідзу Цуненорі (22 березня 1944 — 27 червня 1944)^[2];
2. генерал-лейтенант Аябе Кіцуджю (27 червня 1944 — 15 серпня 1945)^[2].

Віце-Голови штабу фронту:

1. генерал-майор Ісомура Такесуке (22 березня 1944 — 5 липня 1945)^[2];
2. генерал-майор Шімура Фуміо (5 липня 1945 — 15 серпня 1945)^[2].

Склад

• 16-а армія (Японія);
• 25-а армія (Японія);
• 29-а армія (Японія);
• 46-а дивізія (Японія);
• 26-а самостійна змішана бригада (Японія);
• гарнізон фортеці Шьонан (Сінгапурський гарнізон);
• 13-й артелирійський полк.