Збірник аеронавігаційної інформації

В авіації Зб́ірник аеронавігац́ійної інформ́ації (англ. Aeronautical Information Publication (AIP)) визначений ІСАО як публікація уповноваженим органом чинної аеронавігаційної інформації. Містить деталізовані правила, процедури та іншу важливу інформацію для здійснення переліту в даній країні. В Україні видається ДАСУ.

У деяких країнах AIP неформально відомий як Airman's Manual чи Air Pilot.

Огляд

Структура та зміст AIP'ів стандартизовані згідно міжнародних угод ICAO. Зазвичай кожен AIP містить три частини — GEN (general, загальну), ENR (en route, англ. Route Availability Document (RAD)^[1], маршрути) та AD (aerodromes, аеродроми). Документ містить значну кількість навігаційних карт (charts), більшість з яких зібрана у секції AD, що стосується аеродромів.

AIP'и актуалізуються регулярно з певною періодичністю. Для оперативно важливих змін такий цикл відомий як AIRAC (Aeronautical Information Regulation And Control, Упорядження та стеження за аеронавігаційною інформацією). Циклічність є як протягом 56 днів (подвійний цикл AIRAC cycle) чи кожні 28 днів (одинарний цикл AIRAC)^[1]. Ці зміни розсилають наперед, щоб експлуатанти змогли завантажити дані до політних систем літаків (FMS). Для незначних змін існує спеціальний календар дат публікацій.

Електронні AIP

Євроконтроль опублікував специфікацію для електронних AIP (eAIP).^[2] Остання покликана впорядкувати структуру та вигляд AIPs в цифровому середовищі.^[3] В даному аспекті цифровий AIP є оцифрованою версією друкованого документа (доступний переважно у форматі PDF), в той час як eAIP постачається у різних форматах в залежності від обладнання. Багато країн постачають дані шляхом передплати на компакт-дисках CD-ROM або через вебсайт. Нижче подані адреси для АІР різних країн світу.

Див. також

• Украерорух
• Брифінг-офіс
• NOTAM