Ручний кулемет Шоша Модель 1915

Ручний кулемет Шоша (фр. Fusil-Mitrailleur Chauchat Mle 1915 CSRG фр. вимова: [ʃoʃa]) — ручний кулемет («автоматична рушниця» або «рушниця-кулемет» в тодішній термінології), використовуваний головним чином французькою армією, але також і іншими країнами, протягом і після першої світової війни. Цей кулемет став одним із перших ручних кулеметів початку XX століття. Вважається одним з найгірших кулеметів XX століття.

Fusil-Mitrailleur Chauchat Modele 1915 CSRG
Кулемет Шоша, музей Польської армії, Варшава.
Тип	ручний кулемет
Походження	Франція
Історія використання
На озброєнні	1916—1944
Оператори	Франція, США, Польща, Бельгія, Сербія, Румунія, Греція, Фінляндія
Війни	Перша світова війна Громадянська війна в Росії (в тому числі Польсько-радянська війна) Радянсько-фінська війна Війна у В'єтнамі
Історія виробництва
Розроблено	1915 рік
Виготовлення	1915—1927
Виготовлена кількість	262 000
Варіанти	Mle 1918 (.30-06) Chauchat (Польща) (7,92×57 мм Маузер) Chauchat (Бельгія) 7,65×54 мм Маузер 7,65×53 мм Argentino.
Характеристики
Вага	9,07
Довжина	1143
Довжина ствола	470
Набій	8×50 мм R Лебель
Калібр	8
Дія	віддача ствола
Темп вогню	~ 250
Дульна швидкість	700
Система живлення	магазин на 20 патронів
Ручний кулемет Шоша Модель 1915 у Вікісховищі

Історія створення

Кулемет був розроблений полковником Шоша спільно з конструктором Сютером і технологом Рібейролем в 1915 році.

Після закінчення Першої світової війни ручні кулемети Шоша приймають на озброєння в арміях Польщі, Греції. Деяка їх кількість використовувалося в громадянських війнах в Росії та Іспанії.

В 1950-х — 1960-х роках кулемети Шоша ще зустрічалися в Центральній Африці та у В'єтнамі.

Принцип роботи 

Замикання каналу ствола здійснюється поворотом личинки і зчепленням її бойових упорів зі ствольною коробкою. Ударно-спусковий механізм ударникового типу дозволяє вести безперервний і одиночний вогонь. Прицільні пристрої відкритого типу складаються із секторного прицілу і мушки.

Застосована в кулеметі схема автоматики з довгим ходом ствола зумовила дуже низький темп стрільби. Певною мірою це забезпечувало стійкість зброї в рамках концепції «блукаючого вогню» (у кулеметника «Шоша» другого номера не було). У своїх працях теоретик автоматичної зброї В. Г. Федоров однозначно характеризує даний клас автоматики як непотрібний. Але це не так. Автоматика з дуже низьким темпом стрільби може використовуватися для зовсім інших цілей. У кулеметі використовувався унікальний на той час секторний напівкруглий магазин, який був одним із найслабших місць зброї — нерідко останній патрон перевертався задом наперед і приводив до заклинювання зброї. Кулемет Шоша взагалі відрізнявся невисокою надійністю, чутливістю до забруднень, при цьому був простий у виробництві і обслуговуванні.

Країни-експлуатанти

•  Франція — кулемет CSRG під штатний патрон 8 × 50 мм R Lebel був прийнятий на озброєння французької армії в 1915 році і знятий з озброєння в 1924 році ^[1]
•  Німецька імперія — під час першої світової війни деяка кількість трофейних французьких кулеметів використовувалася на західному фронті
•  Російська імперія — в ​​ході Першої світової війни в період до 1 січня 1917 року був отримано 500 шт., в період з 1 січня до 1 жовтня 1917 року — ще 5600 шт. ^[2] , загалом, під час першої світової війни з Франції було поставлено 6100 шт. ^[3] , надалі використовувалися в ході громадянської війни

  

  Американський військовий з кулеметом Шоша

•  США — навесні 1917 року майже 16 тис. французьких кулеметів CSRG (під патрон 8 × 50 мм R Лебель ) було передано на озброєння дев'яти піхотних дивізій США, прибулих на західний фронт (вони використовувалися американськими військами під найменуванням Automatic Rifle, Model 1915 (Chauchat)), а 17 серпня 1918 — замовлені ще 25 тис. кулеметів M1918 (під американський патрон 7,62х63 мм), яких встигли випустити в кількості понад 19 тис. шт. ^[1]
•  Бельгія — прийнятий на озброєння^[1], до закінчення першої світової війни отримано 6900 шт. біля половини з них у 1927 році булі модифіковані під штатній набій 7,65×53 мм «аргентинський маузер»
• Фінляндія — після радянсько-фінської війни було поставлено з Франції, в 1941—1944 роки вони використовувалися у війні проти СРСР ^[4]
• Греція — прийнятий на озброєння під найменуванням «Гладіатор»^[1], до закінчення першої світової війни отримано 3900 шт.
• Сербія — прийнятий на озброєння, до закінчення першої світової війни отримано 3800 шт.
• Румунія — прийнятий на озброєння, до закінчення першої світової війни отримано 7200 шт.
• Польща — прийнятий на озброєння під найменуванням Chauchat wz. 1915^[1], поставлено понад 5000 шт.
•  Італія — деяка кількість було отримано з Франції, ними озброїли екіпажі декількох бронеавтомобілів Lancia IZ ^[5]
• РСФРР — деяка кількість кулеметів використовувалося РККА в ході громадянської війни ^[6] і після її закінчення
•  Третій Рейх — під час Другої світової війни трофейні кулемети Шоша використовувалися німецькими збройними силами: 8-мм французькі — MG-156 (f); 7,65-мм бельгійські — MG-126 (b) ; 7,62-мм югославські — MG-147 (j)^[1].

Посилання

• Chauchat C.S.R.G. Model 1915 light machine gun / machinerifle (France) [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]