Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Delfi AS проти Естонії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Delfi AS проти Естонії (2015) ECtHR 64669/09 – справа Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яку розглядала Велика палата.
Remove ads
Факти
Узагальнити
Перспектива
У справі Delfi AS проти Естонії Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув відповідальність новинного онлайн-порталу за наклепницькі коментарі, розміщені його читачами.[1][2][3] Справа стосувалася Delfi[en], відомого естонського новинного вебсайту, який у січні 2006 року опублікував статтю про рішення поромної компанії, яке порушило роботу запланованих льодових доріг.[4][5][6] Ця стаття отримала 185 коментарів, приблизно 20 з яких містили образливі або погрозливі висловлювання, спрямовані на власника поромної компанії.[4][5][6]
Delfi запровадила заходи для модерації коментарів користувачів, включаючи автоматичний фільтр для видалення публікацій, що містять певну непристойну лексику, та систему повідомлень та видалення, яка дозволяє читачам позначати неприйнятні коментарі для видалення.[4][7][8] Незважаючи на ці заходи, образливі коментарі залишалися в Інтернеті протягом шести тижнів, перш ніж Delfi видалила їх на запит власника поромної компанії, який також вимагав 32 000 євро компенсації.[2][3][8]
Естонські суди визнали Delfi відповідальним за наклепницькі коментарі, аргументуючи це тим, що портал, як постачальник комерційних новин[en], мав би здійснювати більший контроль над контентом, створеним користувачами.[2] Суди наголосили, що механізми фільтрації Delfi були недостатніми для запобігання публікації явно незаконної мови ворожнечі, і що компанія мала суттєвий ступінь контролю над коментарями, опублікованими на її платформі.[6][9]
Видання Delfi оскаржило це рішення до ЄСПЛ, стверджуючи, що притягнення його до відповідальності за коментарі третіх осіб порушило його право на свободу вираження поглядів згідно зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.[1][2][5] Велика палата ЄСПЛ[en] підтримала рішення естонських судів, дійшовши висновку, що втручання у свободу вираження поглядів Delfi було виправданим та пропорційним.[3][7][10] Суд зазначив, що Delfi, як професійний видавець, мала б усвідомлювати потенційні ризики, пов'язані з дозволом на анонімні коментарі, та мати засоби для запобігання шкоді третім особам.[6][8][11]
Ця справа створила значний прецедент щодо відповідальності онлайн-платформ за модерацію контенту, створеного користувачами, підкреслюючи баланс між захистом свободи слова та захистом репутації людей.
Remove ads
Значення
Рішення було неочікуваним через потенційні конфлікти зі стандартом «фактичного знання» статті 14 Директиви про електронну комерцію.[12] Рішення має вплив на розвиток національного законодавства та законодавства Європейської Унії,[13] зокрема призвело до прийняття Акту про цифрові послуги.
Інтереси компанії Delfi AS представляли адвокати Кармен Турк та Віллу Отсманн з панбалтійської юридичної фірми Triniti, а інтереси уряду Естонії – Маріс Куурберг.[14][15]
Невдовзі за цією справою послідували Magyar Tartalomszolgáltatók Egyesülete та Index.hu Zrt проти Угорщини, які дійшли іншого висновку на основі дещо інших фактів.[16]
Remove ads
Див. також
Нотатки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads