Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
FPV-дрон (зброя)
FPV-дрон, обладнаний бойовою частиною для військового застосування З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе у червні 2022 року підрозділом Signum у складі 93 ОМБр[1] або дрони-бомбардувальники, шляхом встановлення бойової частини чи пристрою для скидання боєприпасів[2].
Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їхнє застосування зі снайперською зброєю[3][4]. Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами[5][2][6].
Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК)[7][8][9] або офіцерів у ближньому тилу[10][2]. FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic[2], а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує $8000[7], а ракета «Стугни» — $20000[11].
Remove ads
Опис
Узагальнити
Перспектива
Конструкція
Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км[11]), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксоване використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год[12]). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження[13], а важчі й по 4 кг[14]. До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження[15][2].
Основою дрона є його рама з вуглецевого волокна, алюмінію або пластику. Розмір (діагональ) рами типово вимірюється в дюймах (1 дм = 2,54 см), типовими розмірами є 5—10 дюймів (12,7—25,4 см)[16].
Керування та наведення
Оператор FPV-дрона керує дроном через відеоокуляри. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту[2][15][17]. Оператор здійснює наведення дрона на ціль за допомогою контролера.
FPV-дрони типово оснащені додатковим відеорадіоканалом у режимі реального часу[17], що забезпечує вищу стійкість до РЕБ у порівнянні зі звичайними мультикоптерами. За допомогою встановлення різних передавачів можна варіювати дальність[17][18]. Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення, що, однак, призводить до їхнього суттєвого здорожчання, на 300-400 $ за одиницю[11][19].
З осені 2024 року застосовуються дрони з оптоволоконним зв'язком. Такі безпілотники не мають проблем через радіогоризонт і невразливі до засобів радіоелектронної боротьби, однак котушка коштує до 500 $, важить до 2-2,5 кг, а саме оптоволокно схильне до обривання[20][21][22][19].
Існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку[2][23][24]. Технологія машинного зору є одним із потенційних способів застосування дронів в умовах радіоелектронної протидії[19].
Озброєння
Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями[2]. Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7[13]. За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними[25] та навіть з ударним ядром[26].
У січні 2025 року почали застосовуватися дрони з встановленим дробовиком, як засобом вогневого ураження. Пресслужба 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр опублікувала відео, на якому такі дрони знищують 20 російських БПЛА та атакують живу силу[27].
Застосування
FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль. При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї[2].
Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт[13]. FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування[2]. Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic[18].
FPV-дрони також активно застосовуються для ураження повітряних цілей, зокрема, розвідувальних БПЛА. Одним із перших українських підрозділів, які продемонстрували такі спроможності та задокументували їх застосування, став батальйон БпЛА «Signum» у складі 93-ї, а згодом 53-ї механізованої бригади ЗСУ, що впровадив використання FPV у ролі дронів-камікадзе, організував масове ураження ворожих розвідувальних «крил» та експериментував із застосуванням дронів на оптоволоконному управлінні.[28]
Боротьба
Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») прискорило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронних сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями. 2024 року росіяни довели цю практику до штурмових «танків-сараїв», повністю вкритих масивними надбудовами з підручних матеріалів[29][30].
Обидві сторони також активно розробляють комплекси РЕБ[31][32] та призначені для встановлення на техніку та ручного переміщення[33][34][35].
Боротьба проти оптоволоконних дронів значно складніша через невразливість до РЕБ і неможливість виявлення за допомогою радіоелектронної розвідки. Єдиними способами їх знешкодження є фізичне знищення
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Ударна роль
Одними з перших хто почав затосовувати FPV-дрони та інші аматорські БпЛА були бойовики ІДІЛ в Сирії.[36]
Перше масове застосування комерційних (зокрема, спортивних) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою почалось майже з початку[2] російського повномасшатбного вторгнення з 2022 (щонайменше з липня 2022 року[17]). Про застосування заявляли бійці добровольчого підрозділу Signum (93 ОМБр), які застосували такий дрон у квітні чи травні 2022 року[37], а в липні з'явилось відео[38][39].
Пізніше в 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами[2], а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць[5]. Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року[40]. Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023)[10], БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів)[41], різноманітні системи РЕБ[42] і ЗРК[43][44] та безліч інших. Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року[45].
FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі в українській армії типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками[11]. Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, з листопада 2023 року почали набувати поширення й нічні FPV-дрони[11].
Дрони на оптоволокні з'явились розроблялись ще 2022 року, однак тоді не зацікавили військових. Восени 2024 року вони набули великого поширення в росіян, які спричинили проблеми для української армії, яка не так активно займалась цим напрямком. За словами Сергія Флеша, їх використовували для знищення найважливіших цілей, перекритих засобами РЕБ, таких, як танки Abrams і Leopard 2, однак, він вважає, що основними ударними засобами залишаться дешевші дрони на радіозв'язку[19].
Протиповітряна роль
Крім ударної ролі, з лютого 2024 року FPV-дрони почали використовувати для перехоплення повітряних цілей. Ця практика виявилась успішною й надалі Україна суттєво масштабувала виробництво спеціалізованих дронів-перехоплювачів.
Збиття «Shahed» українськими підрозділами здійснюється, зокрема, за допомогою швидкісних FPV-дронів-перехоплювачів. Типовий цикл такий: ціль виявляють і супроводжують радіолокаційні та чергові розвідувальні засоби; екіпаж отримує наведення (азимут, висота, швидкість), після чого запускає перехоплювач, здатний розвивати швидкість, більшу за крейсерську «Shahed». Пілот іде на зближення вночі за тепловізійною камерою, як правило — з заходом «зверху вниз», і підриває заряд на безпечній для власних позицій відстані. На відміну від звичайних FPV або оптоволоконних апаратів, перехоплювачі готують мінімально: їх не обльотовують, а налаштування зводяться до швидкого запуску. Ключові чинники успіху — коректне наведення, висока швидкість та досвід пілота (особливо за відсутності автоматичного донаведення), а також вибір позиції з урахуванням типових висот прольоту «Shahed» (приблизно 2,5–3 км), недосяжних для мобільних вогневих груп із кулеметами. Батальйон Signum 53 ОМБр, відпрацювали тактику ручного перехоплення на вітчизняних FPV-платформах; паралельно у військах застосовуються фабричні перехоплювачі з функціями автодонаведення. Сукупно цей підхід став проміжною, відносно недорогою ланкою між мобільними групами та зенітно-ракетними комплексами й доповнив систему ППО на напрямках масованих польотів «Shahed».[46]
Remove ads
Оператори
Узагальнити
Перспектива
Пілот, або оператор дрону – людина, яка безпосередньо керує коптером через апаратуру (пульт та FPV-окуляри). Відповідає за підготовку техніки до роботи, запуск та аналіз даних після польоту.
Навчання
Як правило, навчання проходить у кілька етапів: теоретична частина; навчання польотам на симуляторі (Liftoff, VelociDrone, DRL Simulator та інші); польоти в приміщенні на мікро-FPV дронах - Tiny Whoop; робота з програмним забезпеченням BetaFlight, для налаштування апаратури; навчання на відкритій місцевості (спеціалізовані траси ітд.).
Основними операторами є Україна та Росія, обидві налагодили масове виробництво власних FPV-дронів на своїй території й активно закупляють їх[47][48].
Україна
В Україні проєкти закупівлі реалізуються у рамках кампаній UNITED24[49] та «Армія дронів»[50] коштом фондів «Повернись живим»[49][51], а також певна кількість надходить як МТД[50]. Наприклад, у серпні 2023 року фонди «Повернись живим» і United24 разом з Монобанк оголосили збір коштів на 10 000 таких систем ($5,875 млн — близько $600 за дрон), оснащених кумулятивно-осколковими або термобаричними боєприпасами українського виробництва[52], який було завершено буквально за кілька днів[53], а через кілька тижнів збір на 2000 FPV-дронів відкрив Фонд Сергія Притули[54].
У серпні 2023 року стало відомо, що в Україні такі БПЛА виготовляють щонайменше три державні заводи[55]. Станом на жовтень 2023 року було відомо про виготовлення тисяч дронів на місяць та прийнято на озброєння 6 українських моделей[2], а за повідомленнями керівника компанії «Ескадрон», на листопад українські компанії сумарно виготовляли 12—15 тисяч FPV-дронів на місяць з вартістю по 12—27 тисяч гривень[56]. Очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін заявив, що у грудні підприємства українського ОПК виготовили 50 тисяч FPV-дронів[57].
У січні 2024 року Житомирська міська рада запустила платформу «Житомирський дрон», яка має на меті навчити громадян збирати FPV-дрони. Платформа дозволяє пройти онлайн-навчання, обрати вид дрона та передати його на випробування. Там само можна надіслати пожертву на гроші або стати постачальником запчастин[58].
Росія
У Росії масове виробництво FPV-дронів розгорнули у другій половині 2023 року[2], а з часом воно випередило виробництво в Україні. В грудні 2024 Сергій Флеш стверджував, що росіяни все ще випереджали українців за FPV, хоча не 5-7 разів, як за рік до того[19].
Інші країни
Найвідомішими операторами є Україна та Росія, однак інші країни за досвідом російсько-української війни почали також запроваджувати FPV-дрони у своїх арміях[59].
Республіка Китай: станом на серпень 2024 року Тайвань розпочав масове запровадження FPV-дронів у Збройних Силах[60].
Remove ads
Моделі
Нижче наведено перелік відомих безпілотників і компаній-виробників і їх заявлені характеристики.
Україна
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads