Формула правління

«Фо́рмула правлі́ння» (лат. Formula Regiminis) — конституція герцогства Курляндії і Семигалії. Пам'ятка балтійського цивільного права.

Опис

Проголошена 18 березня 1617 року в Мітаві^[1]. Складалася з 52 параграфів. Випрацьована емісарами Сигізмунда ІІІ Вази, короля польського і великого князя литовського^[2], після зміщення герцога Вільгельма внаслідок скарг місцевої шляхти. Схвалена ландтагом герцогства, підписана Фрідріхом Кеттлером, новим герцогом Курляндії і Семигалії^[1]. Залишалася чинною до 1795 року^[1].

Перетворювала герцогство на конституційну монархію з елементами шляхетської демократії. Обмежувала владу герцога на користь шляхти. Створювала при ньому спеціальну колегією із шести вищих радників (оберратів), четверо з яких були представниками балтійської німецької шляхти (ландгофмейстр (landhofmeister), канцелер (kancler), обербургграф (oberburggraf), ландмаршал (landmarschal)), а двоє — урядовцями герцогства^[2]. Запроваджувала адміністративно-територіальний поділ на чотири округи — «майорства» (oberhauptmannschaft)^[1]. Влада в округах належала «майорам» (обергауптманам), які призначалися з місцевого лицарства. Разом із колегією радників вони формували вищу судову інстанцію — Придворний суд (гофгеріхт). Герцог мав повну влади лише у своїх маєтностях, що складали одну третину території країни^[2]. Проте управителі його маєтків могли призначатися винятково з представників шляхти^[2][1]. Найвищим органом влади на території, що не була у власності герцога, була шляхетська Крайова рада (ландтаг), що скликалася двічі на рік^[2]. На відміну від старої ради, участь в якій брали усі представники шляхти, нова рада складалася лише з депутатів, висунених привілейованим станом лицарів^[1].

Впроваджувала на території герцогства новий, григоріанський календар з 1 січня 1618 року^[1].

Латинський оригінал пам'ятки втрачено. Збереглося багато списків-копій, особливо перекладів німецькою мовою^[1].