HMS Vectis (D51)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Vectis.

«Вектіз» (англ. HMS Vectis (D51) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни та Громадянської війни в Росії.

«Вектіз»
HMS Vectis (D51)
Британський есмінець «Вектіз». 1918
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	перший корабель флоту на ім'я «Вектіз»
Корабельня	J. Samuel White & Company, Коуз
Замовлено	30 червня 1916
Закладено	7 грудня 1916
Спущено на воду	4 вересня 1917
Введено в експлуатацію	5 грудня 1917
На службі	1917–1936
Статус	26 серпня 1936 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Перша світова війна Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 272 т (стандартна) 1 339 т (повна)
Довжина	91,4 м
Ширина	8,2 м
Осадка	2,7 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла
Екіпаж	110 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I
Торпедно-мінне озброєння	4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати
Зенітне озброєння	1 × 76-мм гармати QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 Mk.II

«Вектіз» був закладений 7 грудня 1916 року на верфі компанії J. Samuel White & Company на острові Коуз. 4 вересня 1917 року він був спущений на воду, а 5 грудня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Історія служби

У грудні 1917 року есмінець призначили до 13-ї флотилії есмінців Великого флоту. На початку червня 1918 року «Вектіз» провів випробування буксирування дирижабля N.S.3 класу NS, щоб перевірити, чи може дирижабль, у якого закінчилося паливо або який отримав механічну поломку, буксирувати кораблем у морі. Випробування пройшли успішно, «Вектіз» досягав швидкості майже 20 вузлів (37 км/год) з N.S.3 на буксирі.

Після підписання перемир'я з Німеччиною 11 листопада 1918 року, яким було завершено Першу світову війну, «Вектіз» навесні 1919 року включили до складу нового 3-го дивізіону есмінців 2-ї флотилії есмінців. У складі цього формування корабель брав участь у 1919 році в британській кампанії в Балтійському морі проти більшовицьких сил під час Громадянської війни в Росії.

Міжвоєнний час

31 серпня 1921 року «Вектіз» у складі групи легких крейсерів «Каледон», «Корделіа», «Кастор» та «Кюрасоа» й есмінців «Венеція», «Ванквішер», «Вайолент», «Віцерой», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» вийшов у морський похід по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.

21 січня 1925 року у складі угруповання Королівського флоту корабель брав участь у спільних навчаннях з бомбардувальниками Королівських ПС. Група з легких крейсерів «Каледон», «Калліопа», «Керісфорт» та «Кюрасоа», лінійних крейсерів «Худ» і «Ріпалс», а також лінкорів «Раміліз», «Резолюшн», «Рівендж», «Роял Оак» і «Роял Соверін» вели вогонь по списаному британському лінкору «Монарх» як цілі за 50 морських миль (93 км) на південь від островів Сіллі. «Вектіз» вів стрільбу з 4-дюймової (102-мм) гармати по «Монарху». У березні 1925 року він діяв у складі 9-ї флотилії есмінців Атлантичного флоту.

Див. також

• Insidioso
• USS Aaron Ward (DD-132)
• Незаможник (есмінець)
• HMS Termagant (1915)
• Тачікадзе (1921)
• HMAS Stuart (D00)