Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Міжнародний конгрес з руйнування
міжнародна організація для сприяння міжнародній співпраці у вивченні механіки та механізмів руйнування, втоми та міцності твердих тіл. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Міжнаро́дний конгре́с з руйнува́ння (англ. International Congress on Fracture, ICF або англ. ICF: The World Academy of Structural Integrity) — міжнародна організація для сприяння міжнародній співпраці між вченими та інженерами, які займаються вивченням механіки та механізмів руйнування, втоми та міцності твердих тіл.
Remove ads
Історична довідка
Узагальнити
Перспектива
Ідея Міжнародного конгресу з руйнування датується 1961 роком і виникла на конференції в MIT, де було створено «Тимчасовий комітет міжнародної конференції» (Interim International Conference Committee) під головуванням японського інженера-науковця в галузі матеріалознавства і машинобудування Такео Йокоборі[ja](Takeo Yokobori)[1].
Перше засідання конгресу (ICF1) відбулося у листопаді 1965 в місті Сендай (Японія). У квітні 1969 року на ICF2 у Брайтоні (Велика Британія) Міжнародний конгрес з руйнування (ICF) було засновано офіційно із затвердженими статутом і підзаконними актами, Радою та Виконавчим органом. Після цього ICF кожні чотири роки організовував велику конференцію. ICF також організовував проміжні конференції, перша з яких відбулася в Пекіні, (Китай) у листопаді 1983 року. ICF заснував національні організації у своїх країнах-членах, однією з перших це була «Австралійська група з руйнування» (англ. Australasian Fracture Group) у 1971 році.
ICF став більше, ніж організатором конференцій, він скоріше став науковим товариством у широкій галузі конструкційної міцності, руйнування, втома, повзучості, корозії та надійності різного роду матеріалів: металів, сплавів, кераміки, композитів, матеріалів для електроніки та природні матеріали. Завдяки конференціям ICF1-CF12 масштаби розгляду об'єктів еволюціонували від нано- до макро масштабів, від фундаментальної науки, інженерії та математики до практичних технологій і моделювання систем[en] для безпечного проектування.
На проміжній конференції ICF в Анагаймі (Каліфорнія, США), що відбулась у травні 2011 ICF було перейменовано у «ICF: The World Academy of Structural Integrity» (ICF-WASI, ICF: Міжнародна академія конструкційної цілісності).
Remove ads
Структура
ICF-WASI керується Радою, яка складається з членів від кожної країни-члена, причому одна країна має один голос. Рада збирається один раз на чотири роки на кожному засіданні ICF-WASI (з інтервалом у чотири роки). Рада на проміжний період між засіданнями делегує управління ICF-WASI президенту та виконавчому комітету.
Починаючи з ICF6, скарбник виконував обов'язки де-факто головного виконавчого директора, тісно співпрацюючи з президентом і генеральним секретарем. Рада кожних чотири роки обирає дійсних членів, які тепер називаються академіками (50). ICF-WASI у найширшому розумінні також складається з «асоційованих членів», які включають усю спільноту до 10 000 делегатів, які відвідали чотирирічні та проміжні конференції ICF-WASI.
Remove ads
Зустрічі, що відбулися
- ICF1 Сендай (Японія) 1965
- ICF2 Брайтон (Велика Британія) 1969
- ICF3 Мюнхен (Німеччина) 1973
- ICF4 Ватерлоо (Канада) 1977
- ICF5 Канни (Франція) 1981
- ICF6 Нью-Делі (Індія) 1984
- ICF7 Х'юстон (USA) 1989
- ICF8 Київ (Україна) 1993
- ICF9 Сідней (Австралія) 1997
- ICF10 Гонолулу (США) 2001
- ICF11 Турин (Італія) 2005[2]
- ICF12 Оттава (Канада) 2009
- ICF13 Пекін (Китай) 2013
- ICF14 Родос (Греція) 2017
- ICF15 Атланта (США) 2023[3][4].
Нагороди ICF
Нагороди, які присуджує ICF[5]:
- Золота медаль Такео Йокоборі (англ. Takeo Yokobori gold medal);
- Золота медаль Алена Коттрела (англ. Alan Cottrell gold medal);
- Золота медаль Джорджа Ірвіна (англ. George Irwin gold medal);
- Золота медаль Пола К. Періса (англ. Paul C. Paris gold medal);
- Срібна медаль Констанс Тіппер (англ. Constance Tipper silver medal).
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads
