King Records (США)

King Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1943 року.

King Records

англ. King Records
Тип	лейбл звукозапису
Засновано	1943
Засновник(и)	Сід Нейтанd
Закриття (ліквідація)	1968
Штаб-квартира	Цинциннаті
kingrecords.com​(англ.)
King Records у Вікісховищі

Ця стаття про американський лейбл звукозапису. Про однойменний японський лейбл див. King Records (Японія).

Історія компанії

Засновником компанії став американський музичний підприємець з Цинциннаті Сід Нейтан(інші мови). В тридцяті роки він відкрив власний магазин по продажу радіоприймачів, а продавати музичні записи почав випадково: йому віддали борг платівками для музичних автоматів й він розповсюджував їх за низькими цінами. Врешті решт Нейтан зацікавився цим бізнесом, почав продавати записи цілеспрямовано, а познайомившись із місцевими музикантами, 1943 року вирішив заснувати власний лейбл звукозапису King Records^[1].

Сід Нейтан відкрив власне виробництво, де випускав вінілові платівки, а також друкував обкладинки до них. Першими артистами, чиї записи виходили на King Records, були  кантрі-гурти The Carlisle Brothers (брати Білл(інші мови) та Кліфф Карлайли(інші мови)) та The Delmore Brothers(інші мови). Нейтан також створив та викупив декілька лейблів, серед яких Queen, Deluxe, Federal і Bethlehem, на яких випускав музику у жанрах ритм-енд-блюз, соул, джаз та госпел^[1].

Протягом 1950-х років на King Records виходило багато записів чорношкірих виконавців, таких як Рой Браун(інші мови), Джек Дюпрі, Отіс Вільямс(інші мови), Джеймс Браун та Джонні Вотсон(інші мови). Джеймс Браун залишався головною зіркою King Records і протягом 1960-х років, попри складні відносини із керівником лейблу, який хоча і забезпечував фінансову стабільність підопічних, але час від часу втручався в їхній творчий процес^[1].

1968 року Сід Нейтан вмер і у компанії почали стрімко змінюватися власники. Того ж 1968 року її було продано Starday Records(інші мови), а ті майже одразу перепродали King Records компанії Lin Broadcasting за Нашвілла. 1971 року каталог записів Джеймса Брауна викупив лейбл Polydor Records, а King Records було продано продюсерській компанії Джеррі Лейбера і Майка Столлера. Нарешті, 1975 року каталог записів King Records було продано компанії GML Inc., яка володіла лейблом Gusto Records(інші мови), і саме на ньому протягом 1980-х років вийшла більшість архівних записів King Records^[1][2].