Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Лабіринтуломікотові
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Лабіринтуломіко́тові (Labyrinthulomycota) — відділ псевдогрибів. Осмотрофні страменопіли, у яких голі клітини вкриті мікроскопічними лусочками. Вегетативне тіло представлено поодинокими або з'єднаними у сітчасті псевдоплазмодії клітинами з ектоплазматичним ретикулюмом, який утворюють спеціальні органели — ботросоми. Монадні стадії дводжгутикові. Відділ включає близько 50-и видів псевдогрибів, поширених переважно у морських біотопах.
До відділу відносяться три групи, яким можна надати ранг класу, кожний з яких складається з одного порядку й однієї родини. Були пропозиції виділити цей відділ у самостійне царство Mycomyxina[1].
Remove ads
Загальний опис
Узагальнити
Перспектива
Вегетативне тіло представлене своєрідними слизовими трубками, у яких знаходяться окремі клітини, які не мають жорсткої стінки і можуть переміщуватися. Можут бути також таломи (от грец. thallds — молода гілка, росток), які є зовнішньо однаковими з таломами хітридіоміцетів, які мають ризоміцелій, однак їхня природа є іншою.
Ботросом, або сагеносоми утворюють понад клітинної стінки тонку ектоплазматичну сітку з прозорих еластичних трубок, які можуть галузитися й анастомозувати. Окремі клітини знаходяться у цих гіалінових трубках. Ці трубки представляють собою ендоплазматичний ретикулум розміром до декількох сантиметрів, яка утворюється бортосомами (їх у кожній клітині міститься від 10 до 20). Трубки заповнені слизом, який складається з полісахаридів, і клітини можуть кативно ковзати вперед та назад всередині них (таку структуру називають "сітковий плазмодій"). Клітини мають веретоновидну або овальну форму, позбавлені джґутиків, безбарвні або жовтуваті. Клітини у сітковому плазмодії можуть ділитися. Можуть утворюватися спори. Клітини при цьому інцістируються поодиноко, або збираються у групи, оточуються тонкими стінками й додатково спільною стінкою, так що виходить сорус. За сприятливих умов окремі цисти або кожна клітина соруса проростає амебоїдними клітинами або зооспорами. У обох випадках вони дають початок новим сітковим плазмодіям.
Ендоплазматичний ретикулум виконує ряд функцій. Окрім того що він забезпечує рух клітин, спрямовує у сторону джерела живлення; забезпечує перемішування речовин між клітинами й оточуючим середовищем, а також сумісне існування клітин; захищає клітини від впливу несприятливих чинників середовища (наприклад, висихання) й дозволяє колоніям виповзати з води на сушу[2].
Декотрі лабіринтуломікотові синтезують омега-3 поліненасичені жирні кислоти. Лабіринтуломікотові не здатні до синезу лізину, основним запасним продуктом є глікоген. Харчування їх подібне до харчування грибів (осмотрофне, за допомогою позаклітинних ферментів).
Розмноження здійснюється зооспорами, які мають два джгутики: спрямований вперед пір'ястий й спрямований назад гладкий (як у ооміцетів); також здійснюється нерухомими спорами й мітозом.
Більшість лабіринтуломіцетових — сапротрофи-редуценти, які розкладають детрит морських й узбережних екосистем. Клітинна стінка містить, окрім білків, прості цукри. В більшості випадків це галактоза, у екотрих видів переважає фруктоза, рамноза або ксилоза. Лабіринтуломіцетові часто йдуть у харч амебам й іншим дрібних безхребетовим. Риби, які не здатні синтезувати омега-3 жирні кислоти, отрмують їх, поїдаючи водорості, на яких живуть лабіринтуломіцетові. Також ці організми можуть бути в ролі первинних колонізаторів неорганічних субстратів, у тому числа неорганічного сміття (пластмаса, скло, алюміній тощо). Багато представників є коменсалами, паразитами або ендобіонтами рослин (морські трави, злаки) й тварин (молюски, ракоподібні, корали, риби).
Remove ads
Значення для людини
Мають промислове значення як природні джерела омега-3 жирних кислот[3] й паразити вирощуваних у марикультурі молюсків.
Таксономія[4]
- Labyrinthulomycetes
- Amphifilida
- Amphifilaceae
- Amphifilidae sp. E-1
- Amphifilidae sp. H-1
- Sorodiplophrys
- Sorodiplophrys stercorea
- Amphifilaceae
- Amphitremida
- Amphitraemidae
- Amphitrema
- Archerella
- Diplophrys
- Diplophrys marina
- Diplophrys mutabilis
- unclassified Diplophrys
- Amphitraemidae
- Labyrinthulida
- Labyrinthulaceae
- Labyrinthula
- Stellarchytrium
- Stellarchytrium dubum
- Labyrinthulaceae
- Oblongichytrida
- Oblongichytrium
- Oblongichytrium porteri
- unclassified Oblongichytrium
- Oblongichytrium
- Thraustochytrida
- Thraustochytriaceae
- Aplanochytrium
- Aurantiochytrium
- Botryochytrium
- Hondaea
- Japonochytrium
- Labyrinthulochytrium
- Labyrinthuloides
- Monorhizochytrium
- Parietichytrium
- Schizochytrium
- Sicyoidochytrium
- Thraustochytrium
- Ulkenia
- unclassified Thraustochytriidae
- environmental samples
- Thraustochytriaceae
- unclassified Labyrinthulomycetes
- labyrinthulid quahog parasite QPX
- Labyrinthulida sp. B4
- Labyrinthulida sp. ex Crassostrea ariakensis
- Labyrinthulida sp. ex Crassostrea virginica
- Labyrinthulida sp. ex Mercenaria mercenaria
- Labyrinthulida sp. ex Mya arenaria
- Labyrinthulomycetes sp.
- environmental samples
- uncultured labyrinthulid
- uncultured labyrinthulid quahog parasite
- uncultured Labyrinthulomycetes
- Amphifilida
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads