Білизна звичайна

Білизна́ звичайна, або жерех (Leuciscus aspius) — вид риб родини ялецевих (Leuciscidae). В Європі вид охороняється Бернською конвенцією^[1]. Раніше зараховувався до складу роду білизна (Aspius) й родини коропових (Cyprinidae)^[2].

? Білизна звичайна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi) Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes) Родина: Ялецеві (Leuciscidae) Рід: Ялець (Leuciscus) Вид: Білизна звичайна
Біноміальна назва
Leuciscus aspius (Linnaeus, 1758)
Синоніми
Cyprinus aspius Linnaeus, 1758 Aspius aspius (Linnaeus, 1758) Cyprinus rapax Leske, 1774 Cyprinus rapax Pallas, 1814 Aspius rapax Agassiz, 1835 Aspius rapax jaxartensis Kessler, 1874 Cyprinus taeniatus Eichwald, 1831 Aspius vulgaris Leiblein, 1853 Alburnus iblioides Kessler, 1872 Aspius erytrostomus Kessler, 1877 Aspius linnei Malm, 1877 Aspius transcaucasicus Warpachovski, 1896
Посилання
Вікісховище: Aspius aspius Віківиди: Aspius aspius EOL: 225105 ITIS: 639538 МСОП: 2178 NCBI: 98928

Опис

Довжина до 80 см, вага до 4 (інколи 10—12) кг. Тіло видовжене, стиснуте з боків, з високим спинним плавцем. Рот великий, з добре розвиненою нижньою щелепою.

Поширення

Поширена в річках і солонувато-водних лиманах басейнів Чорного, Азовського і Каспійського морів.

Особливості біології

В умовах лиманів і пониззя річок — напівпрохідна риба: навесні заходить в річки для розмноження, влітку нагулюється в лиманах, восени залягає в річках «на ями». Має промислове значення.

Живиться рибою та іншими дрібними тваринами. Білизна — швидкий та сильний хижак, володар поверхневих вод. Молодь полює зграями, більші риби — поодинці. Типовий спосіб полювання — білизна вистрибує з води та сильно б'є по поверхні передньою частиною тіла, оглушуючи дрібну рибу, а після цього — поїдає її. Рибалки завжди можуть знайти білизну саме за цими голосними сплесками та за річковими птахами, які завжди кружляють навколо місця полювання білизни.

Охорона

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»^[3]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду і він потребує охорони. Так, в Європі вид занесений до Додатку 3 Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні), а також до Резолюції 6 цієї ж конвенції. Крім того, білизна звичайна охроняється Директивою Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).^[4]

Практичне значення

Вид має промислове значення в окремих регіонах.

Аматорська ловля

Білизна є рибою дуже обережною, лякливою і водночас сильною та витривалою. Через її важковловимість білизна є одним з найцінніших трофеїв спінінгіста та нахлистовика. Білизну ловлять на поверхневі блешні, воблери, сбіруліно, спеціальні мушки з кольорових ниток — вабики. Дуже ефективним для ловлі білизни є девон — швидкісна обертова блешня.