MILAN (ПТРК)

MILAN (фр. Missile d´infanterie léger antichar — легка піхотна протитанкова ракета) — керована протитанкова ракета, створена франко-німецьким консорціумом Euromissile^[en] (Aérospatiale і Messerschmitt-Bölkow-Blohm). Ракета належить до ПТРК 2-го покоління із керуванням по дроту.

MILAN
Запуск ракети MILAN.
Тип	ПТКР
Походження	Німеччина  Франція
Історія використання
На озброєнні	1972 — нині
Війни	Operation Desert Storm
Історія виробництва
Розробник	Aérospatiale, Messerschmitt-Bölkow-Blohm
Розроблено	1963—1971
Виробник	Euromissile MBDA Bharat Dynamics
Виготовлена кількість	350.000
Варіанти	MILAN 1 • MILAN 2 • MILAN 2Т • MILAN 3 • MILAN ER
Характеристики
Вага	ADT-ER комплексу 45 кг, контейнеру 13,5 кг
Довжина	1,2 м
Висота	0,75-0,95 м
Діаметр	0,125/0,115 м
MILAN (ПТРК) у Вікісховищі

Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіуса дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу.

Зараз заміщається ракетами Trigat та Spike.

Історія

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. За ліцензією виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P, ФРН Marder І. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 — 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, ідентифікує за 3.000 м.

З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Імовірність попадання складає 93 % на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150—200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини — 1,2-1,8 кг октолу (70-75 % октогену і 25-30 % тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

Модифікації

• Milan — одинарна кумулятивна частина (1972)
• Milan 2 — одинарна кумулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
• Milan 2T — тандемна кумулятивна частина (1993)
• Milan 3 — тандемна кумулятивна частина (1996)
• Milan ER — подвійна кумулятивна частина збільшеної дальності

Бойове застосування

Громадянська війна в Іраку

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF^[1].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Франція надала Україні ракети Мілан після російського вторгнення в Україну^[2]. На підставі непідтверджених відеоматеріалів ці ракети використовувалися українськими військами проти російських цілей^[3].

В серпні 2022 року видання АрміяInform підтвердило застосування даних комплексів для відбиття російської агресії. Зокрема, у боях проти російських окупантів в Чернігівській та Сумській областях^[4].

Галерея

• 
  MILAN 1
• 
  Пусковий комплекс MILAN
• 
  Вид через систему прицілювання MILAN
• 
  Вид через тепловізор MILAN
• 
  MILAN ADT-ER
• 
  Запуск ракети з БМП Marder 1
• 
  Враження ракетою танку на маневрах

Оператори

•  — Австралійська армія
•  — Афганська національна армія
•  — Британська армія
•  — Збройні сили Вірменії
•  — Сухопутні війська Бразилії
•  — Збройні сили Бельгії
•  Чад — Національні ЗС Чаду^[en]
•  Кіпр — Національна гвардія Кіпру
•  Естонія — Збройні сили Естонії
•  Єгипет — Єгипетська армія
•  Франція — Французька армія
•  Німеччина — Бундесвер
•  Греція — Грецька армія
•  Індія — Армія Індії
•  Ірак — Армія Іраку
•  Італія — Італійська армія
•  Кенія — Кенійська армія
•  Ліван — Збройні сили Лівану
•  Лівія — Лівійська національна армія
•  Мавританія — Армія Мавританії
•  Мексика — Мексиканська армія
•  Марокко — Королівська марокканська Армія
•  Пакистан — Армія Пакистану^[en]
•  Португалія — Португальська армія
• ПАР — Армія ПАР
•  Іспанія — Іспанська армія
•  Сирія — Сирійська армія^[en]
•  Туніс — Туніські ЗС
•  Туреччина — Турецька армія
•  Уругвай — Збройні сили Уругваю
•  Ємен — ЗС Ємену
•  Україна — певна кількість отримана від Франції та Італії.

Україна

На тлі російського вторгнення в Україну 2022 року, уряд Франції між 28 лютим та 3 березня відправив в Україну «кілька десятків» одиниць ПТРК Мілан^[5].

28 лютого про відправлення цих комплексів оголосив також уряд Італії^[6].

В квітні 2022 року вийшов репортаж CNN в якому було показано інтенсивну підготовку Сил оборони України з використання ПТРК Milan-2^[7].