Піпа звичайна

Піпа звичайна (Pipa pipa) — вид земноводних з роду Піпа родини Піпові. Інша назва суринамська піпа.

?Піпа звичайна
Піпа звичайна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Земноводні (Amphibia)
Підклас:	Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд:	Батрахії (Batrachia)
Ряд:	Безхвості (Anura)
Підряд:	Mesobatrachia
Родина:	Піпові
Рід:	Піпа
Вид:	Піпа звичайна
Біноміальна назва
Pipa pipa Linnaeus, 1758
Синоніми
Rana pipa Pipa surinamensis
Посилання
Вікісховище:	Pipa pipa
Віківиди:	Pipa pipa
EOL:	332922
ITIS:	207437
МСОП:	58163
NCBI:	251750

Опис

Загальна довжина досягає 15—20 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиця більша за самця. Голова, широка, зливається із тулубом. Морда загострена. Очі малі і повернені догори. Має майже чотирикутне тіло, добре розвинені легені. Передні лапи тонкі з довгими чотирироздільними на кінцях пальцями, що не з'єднані плавальною перетинкою. Задні кінцівки товстіші, досить довгі і мають плавальну перетинку. Шкіра, особливо у старих тварин, ороговіла та зморшкувата. Від кутів рота і попереду очей звисають шкірні клапті.

Забарвлення спини жовтувате, що переходить іноді у чорнувато-буре. Нижня сторона тіла світліше, іноді з білими плямами або ж прикрашена чорною смугою, що йде уздовж черева.

Спосіб життя

Полюбляє тропічні ліси, трапляється зрошувальних каналах на плантаціях, під час посухи тримається в майже висохлих калюжах, у період дощів, коли зливи затоплюють всі лісисті місця, ця піпа, не покидаючи води, бродить по всьому лісу. Веде водний спосіб життя. Зустрічається на висоті до 400 м над рівнем моря. Живиться ракоподібними, рибою.

Статева зрілість настає у 6 років. Розмноження припадає на період дощів. Голос самця нагадує цокання годинника. При паруванні, яке триває добу, самець тримає самицю над задніми лапами. Клоака самиці у вигляді великої торби являє собою своєрідний яйцеклад, який самиця, що парується, просуває під самцем до себе на спину. Самець натискає на яйцеклад і поодинці видавлює з нього яйця. Таким чином вони майже рівномірно розподіляються по спині самки і потрапляють в розташовані на ній «комірки» завглибшки 10—15 мм, які незабаром після потрапляння в неї яйця приймають шестигранну форму. Зверху вони вкриті шкірястою кришечкою діаметром 5—6 мм, що утворюється з яйцевих оболонок. Перегородки, що розділяють комірки, дуже тонкі і багаті кровоносними судинами. Яйця багаті жовтком і досягають розмірів 6—7 мм в діаметрі. У початковій стадії розвитку вони важать 2,95 г, а до кінця — 3,37 г. Вони отримують воду і поживні речовини з організму матері. Кількість яєць у кладці коливається від 40 до 114. Розвиток триває 82 дні. Молода піпа, цілком сформована, розриває клітинку та залишає її. Самиця стирає залишки «комірок» об каміння чи рослини і після линяння вкривається новою шкірою.

Розповсюдження

Мешкає у Бразилії, Гаяні, Гвіані, Суринамі, Болівії, Колумбії, Еквадорі, Перу, Венесуелі, на о. Тринідад.

Джерела

• Capula, M. (1989). Simon & Schulter's Guide to Reptiles and Amphibians of the World. Simon & Schulter Inc., New York.
• Harry Parsons The Nature of Frogs — Amphibians with an Attitude, Greystone Books, 2000, Pagina 78 ISBN 1 55054 761 5.