Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Prozorro
електронна система публічних закупівель З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Prozorro, раніше ProZorro[1] (укр. Прозоро — відкрито) — електронна система публічних закупівель, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість стати постачальником держави.
Сфера публічних закупівель регулюється Законом України «Про публічні закупівлі», а головним нормотворчим органом у цій сфері є Департамент сфери публічних закупівель, який входить до складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України ДП «Прозорро» разом з електронною системою Prozorro належать державі Україна та підпорядковуються Кабінету Міністрів України.[2]
З 1 квітня 2016 року система Prozorro є обов'язковою для центральних органів влади та монополістів, а з 1 серпня — для всіх інших державних замовників.[3]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2019) |
Під час Революції Гідності команда волонтерів поставила собі за мету реформувати сферу державних закупівель та зробити її прозорою. У результаті з'явилася неформальна група активістів на чолі з Олександром Стародубцевим, яка задалась ціллю напрацювати варіанти швидкої реформи системи закупівель та втілити один з них.[4]
Щоб активізувати реформу на державному рівні, тодішній міністр економіки Павло Шеремета в травні 2014 року ініціював робочу групу з реформування державних закупівель при Міністерстві економічного розвитку й торгівлі (зараз — Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), куди увійшла частина активістів. Серед них — Олександр Кучеренко, Олександр Стародубцев, Лілія Лахтіонова, Тетяна Мішта, Наталія Шимко.[5] Ще одним напрямом була розробка законопроєкту щодо електронних закупівель експертами та народними депутатами. Однак наприкінці серпня 2014 року Павло Шеремета подав у відставку. Стартувала передвиборча кампанія, і законопроєкт про держзакупівлі відійшов на другий план.[6]
Новий імпульс проєкту задав Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента України. Він запропонував розпочати проєкт на базі допорогових закупівель, для яких додаткове регулювання було не потрібно. Цей підхід ліг в основу пілота, а його базові принципи були закріплені Меморандумом, який був підписаний 9 вересня 2014 року в інформаційному агентстві «Укрінформі».[7]
Електронну систему Prozorro розробили за кошт міжнародних донорів та українського бізнесу. Сума вкладень у розробку системи Prozorro від шести електронних майданчиків (SmartTender, NewTend [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.], E-Tender, Держзакупівлі.онлайн [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.], Zakupki.Prom.ua [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.], Public Bid [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]) становила 35 000 $.[4] Подальшу розробку й менеджерську підтримку фінансувала ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» в співпраці з міжнародними донорськими організаціями. А розробкою системи займалася львівська IT-компанія Quintagroup [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.] на чолі з Мирославом Опирем.
12 лютого 2015 року була офіційно представлена та запущена нова ІТ-система. А з прийняттям закону «Про публічні закупівлі» в грудні 2015 року система Prozorro була передана на баланс держпідприємства «Зовнішторгвидав». Згодом його перейменували ДП «Прозорро». Сама система та авторські права на систему Prozorro «передані народу України (державі)» згідно з меморандумом.[8]
Знак для товарів і послуг «prozorro» зареєстрований за ДП «Прозорро» з 2016 року, а «prozorro продажі» («prozorro sale») — за ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» з 2019 року.[9]
Remove ads
Принципи


Філософія Prozorro складається з трьох основних компонентів:
- Усі бачать усе. На порталі Prozorro видно весь процес закупівель: від оголошення до переможців.
- Конкуренція понад усе. Публічні закупівлі вперше стали конкурентним ринком саме завдяки системі Prozorro. Що більше учасників на торгах, то більша конкуренція і відтак — економія коштів платників податків.
- Золотий трикутник партнерства. Prozorro об'єднує і враховує інтереси держави, бізнесу та громадянського суспільства.[10]
Remove ads
Майданчики Prozorro
Prozorro — це адміністратор бази даних та модулю аукціонів. До них підключені електронні майданчики, через які, своєю чергою, підключаються замовники та постачальники. Інформація про торги ідентична й доступна на усіх електронних майданчиках та на порталі Prozorro [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Щоби бізнесу взяти участь у закупівлі, треба зареєструватися на майданчику та подати свою пропозицію на торги.[11]
Станом на серпень 2025 року в системі є 13 акредитованих майданчиків для допорогових та надпорогових типів закупівель:[12]
- zakupki.prom.ua
- e-lot.com.ua
- smarttender.biz
- e-tender.ua
- playtender.com.ua
- izi.trade
- uub.com.ua
- dzo.com.ua
- public-bid.com.ua
- zakupki.com.ua
- gov.auction
- zakupivli24.pb.ua
- newtend.com
- tender-online.com.ua
На відключенні (не надали атестат про наявність комплексної системи захисту інформації — КСЗІ):[13]
- accept-online.com.ua
- open-tender.com.ua
- tenders.all.biz
Закон України «Про публічні закупівлі»
Узагальнити
Перспектива
25 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про публічні закупівлі». За законом, 1 квітня 2016 року система Prozorro стала обов'язковою для центральних органів влади та монополістів, а 1 серпня 2016 року — для решти державних замовників.[3]
Законом України «Про публічні закупівлі»[14] передбачається:
- Запровадження електронного аукціону, який передбачає автоматичну оцінку тендерних пропозицій;
- Поява нових понять: «авторизований електронний майданчик», «електронна система закупівель», «централізована закупівельна організація», «система хмарних обчислень»;
- Замість 5 процедур залишити 3 (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура);
- Зміна термінології, зокрема: замість терміну «державна закупівля» вводиться термін «публічна закупівля»; замість термінів «конкурс», «документація конкурсних торгів», «пропозиція конкурсних торгів», «комітет з конкурсних торгів» вводяться поняття «тендер», «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет».[15]
19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону «Про публічні закупівлі».[16]
Основні зміни:
- Поріг для обов'язкового проведення закупівель через Prozorro знизився з 200 до 50 тисяч гривень.
- Посилення відповідальності за грубі порушення тендерного законодавства.
- Бізнес може виправити несуттєві помилки в тендерній пропозиції протягом 24 годин.
- Вдосконалився механізм оскарження тендерних процедур в Антимонопольному комітеті України — тепер Учасник може оскаржити скасування Замовником закупівлі, а вартість плати за оскарження залежатиме від очікуваної вартості процедури закупівлі.
- Запрацювала альтернатива для невеликих допорогових закупівель — державний маркетплейс Prozorro Market.[17]
- Розпочалася трансформація самого процесу закупівель — тендерні комітети відходять у минуле, замість них приходять уповноважені особи: окрема позиція, яка оплачується.[18]
Remove ads
Очікувані переваги
- Викорінення і системне запобігання корупції
- Прозорість всього тендерного процесу
- Неприпустимість дискримінації заявок
- Об'єктивна оцінка тендерних заявок
- Простота і легкість застосування тендерних процедур
- Перехід на електронний документообіг
- Повна звітність і аналіз всіх державних закупівель
- Відкриті процедури прийняття рішень
- Широке залучення громадськості
- Приватні електронні майданчики[19]
Визнання
- Міжнародна премія у сфері публічних закупівель Public Sector Procurement Award 2016 за створення і впровадження електронної системи з унікальною архітектурою.[20]
- Міжнародна нагорода World Procurement Awards 2016 [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] за найкраще рішення в публічному секторі.[21]
- Премія Open Government Awards 2016 [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] за найкращу систему електронних закупівель (Париж).[22]
- Премія у сфері комунікацій C4F Davos Awards 2017 — номінація «Довіра майбутнього» (англ. «Trust of the Future»).[23]
- Нагорода Fair Sourcing Awards (FSA) 2017 [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] у номінації «Майстер» — за найкращу систему закупівель у світі.[24]
- Шортліст World Procurement Award 2017 [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] у номінаціях «Премія за трансформацію» (англ. «Transformation award»).[25]
- Global Public Service Teams of the Year 2019 [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] від глобальної навчальної платформи для урядів усього світу Apolitical — у категорії «Doing More with Less».[26]
- European Bank for Reconstruction and Development [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.] назвав Прозорро рекомендованою моделлю для реформи закупівель (англ. Recommended model for e-Procurement reform).[27]
- Prozorro обрали прикладом для навчання Open Contracting Partnership [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (is a showcase & learning project).[28]
- Шортліст The World Commerce & Contracting Innovation and Excellence Awards 2020 [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]. Номінація — «Інновації в умовах кризи» (англ. «Innovation in Crisis Award»).[29]
- Перше місце в Рейтингу прозорості публічних закупівель Transparent Public Procurement Rating 2020 [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] (97,05 балів зі 100 можливих).[30]
Remove ads
Показники
Завдяки електронним торгам на Prozorro в 2020 році державі вдалося заощадити 43,5 млрд грн. Це на 43 % більше, ніж роком раніше: за аналогічний період 2019 року було зекономлено 30,5 млрд. При цьому очікувана вартість цих закупівель зросла лише на 19 % (з 698 до 830 млрд грн).[31]
Загалом же за чотири роки існування Prozorro система заощадила держбюджету України 150 млрд грн.[31]
Відповідно до звіту Prozorro за 2018 р. в загальній кількості тендерів від держзамовників — 1,1 млн, найбільша частка припадає на будівельні роботи — 146 тис. тендерів. Крім того, будівельні роботи та поточний ремонт продемонстрували найбільшу суму різниці в абсолютному еквіваленті, яка склала 7,6 млрд грн (згідно звіту по публічних закупівлях Мінекономіки за 2018 рік). Найдорожчими договорами, укладеними з іноземними учасниками, також стали договори на будівельні роботи та поточний ремонт — 20 млрд грн.[32]
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads

