Proechimys semispinosus

Proechimys semispinosus (Голчастий щур Томса) — вид гризунів родини Ехімісові (Echimyidae), який зустрічається від південно-східного Гондурасу до південного заходу Еквадору. Переважно низинний вид (до 800 м над рівнем моря), але є кілька непідтверджених записів до 1700 м у Еквадорі. Загальний, часто рясний, у низовині вічнозелених лісів, також знайдений у листяному лісі. Каріотип: 2n=30, FN=50-54.

?Proechimys semispinosus
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Гризуни (Rodentia)
Підряд:	Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Інфраряд:	Hystricognathi
Парворяд:	Caviomorpha
Родина:	Ехімісові (Echimyidae)
Рід:	Proechimys
Вид:	P. semispinosus
Біноміальна назва
Proechimys semispinosus Tomes, 1860
Посилання
Вікісховище:	Proechimys semispinosus
Віківиди:	Proechimys semispinosus
EOL:	326996
ITIS:	584853
МСОП:	18297
NCBI:	1246547

Морфологія

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 221—271 мм, довжина хвоста: 175—192 мм, довжина задньої стопи: 50—60 мм, довжина вуха: 22—27 мм, вага: 320—536 грам.

Опис. Дуже великий, з гладкою, червонувато-коричневою верхньою частиною тіла і чисто білою нижньою. Колючки на спині, вузькі, змішані з хутром, і малопомітні. Голова довга і вузька, з великими очима і прямими, тонкими вухами. Голова довга і вузька, з великими очима і прямими, тонкими вухами. Ступні довгі й вузькі, кігті довгі та широкі. Хвіст коротший, ніж голова і тіло, майже голий, і ніжно двоколірний. Трапляються безхвості особини.

Поведінка

Нічний, в основному наземний, бігає по деревам, що впали, але по деревах не лазить. Рухається повільно, іноді завмирає, як правило, мовчазний. Цей щур може використовувати нори протягом дня, але часто займає малі западини під корінням і порожнисті колоди, або густу рослинність. Раціон складається головним чином з плодів і насіння, у меншій мірі, рослинного матеріалу, комах й грибів. Пальмові горіхи та інше велике насіння несе у захищене місце, щоб з'їсти там. Самиці народжують 1–5 рано розвинутих малюків і може народжувати 4 рази на рік.

Загрози та охорона

Знелісення є загрозою в деяких частинах ареалу, хоча цей вид вважається терпимим до деякого руйнування місць проживання. Зустрічається в кількох охоронних районах.

Джерела

• Вебсайт МСОП
• Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Vol. 1. — JHU Press, 2005, p. 1588
• Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico — Oxford University Press, 2009, p. 251