Слива ніппонська

Слива ніппонська, вишня ніппонська^[1] (Prunus nipponica) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Слива ніппонська
Охоронний статус
Даних недостатньо  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Підродина:	Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба:	Amygdaleae
Рід:	Слива (Prunus)
Підрід:	Вишня (Prunus subg. Cerasus)
Вид:	P. nipponica
Біноміальна назва
Prunus nipponica Matsum., 1901

Біоморфологічна характеристика

Це листопадний кущ заввишки 2.5–5 метрів, іноді перетворюючись на невелике кущистоголове дерево (із жорсткими випростаними гілками) до 6 метрів заввишки^[2]. Кора спочатку світло-сіра з блідими пробковими порами, пізніше стає коричневою і гладкою, і нарешті стає сірою з помітними бородавчастими пробковими порами. Квітки дуже світло-рожевого або навіть білого кольору^[3]. Квіти розпускаються в першій половині весни, вони поодинокі, розміщені парами чи невеликими пучками. Вони мають 5 пелюсток і 2–3 сантиметри в діаметрі. Маточки зазвичай довші за тичинки. Листки еліптичної форми, зубчасті, з довгим звуженим кінчиком, верхня сторона тьмяно-зелена, а нижня трохи світліша. Плоди дрібні, коричнево-червоні^[4]. Восени листя стає жовтим і оранжево-червоним; це рідкісні осінні фарби для вишневого дерева^[5][6][7]. Квіти і листя розвиваються одночасно. Це дуже холодостійкий вид. Якщо середовище сприятливе на низькій висоті, він виросте на висоту понад 10 метрів.

Поширення, екологія

Росте в Японії (Хоккайдо, Хонсю) й далекому сході росії (Сахалін, Курили)^[8]. Вид зустрічається в холодних регіонах помірного клімату зі значними снігопадами і коротким літом, і в природі поширений у змішаних лісах і чагарниках^[2].

Використання

Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання в якості їжі. Його часто вирощують як декоративну рослину в садах. Плоди їдять сирими чи приготовленими. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Рослина є вторинним генетичним родичем черешні (Prunus avium), тому її можна використовувати як донор генів для покращення врожаю, особливо для забезпечення стійкості до хвороб^[2].

Галерея

• 
• 
• 
• 
•