Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
SIM-картка
ідентифікаційний модуль абонента у вигляді смарт карти З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
SIM-картка, сім-картка (від англ. Subscriber Іdentification Мodule, укр. Ідентифікаційний модуль абонента) — це мобільна смарт-картка, що вставляється в будь-який пристрій, який використовує мобільний зв'язок (мобільний телефон, смартфон, модем та ін.). Карта призначена для ідентифікації абонента в мережі свого та інших мобільних операторів за допомогою номера телефону. Визначити оператора можна за кодом (2 цифри на початку номера, не враховуючи нуль: наприклад, +380931234567, де код 93 вказує, що цей номер належить мобільному оператору Lifecell). Сама ж карта ідентифікується за допомогою алгоритму та таємного коду, що записаний в пам'яті картки. Крім ідентифікації картка служить для дешифрування голосу та телекомунікаційних сигналів. Крім того, картка має внутрішню пам'ять для зберігання контактів, SMS-повідомлень та іншої інформації.

Remove ads
Історія

![]() | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2012) |
Склад стартового пакету
- SIM-картка (подається у форматі повнорозмірної SIM, з якої можна видавити Mini, Micro або ж Nano-SIM)
- Тримач сім-картки з нанесеними на нього PIN-кодами та PUK-кодами та іншою корисною інформацією від мобільного оператора зв'язку
- Скріпка ― деякими операторами рухомого зв'язку вона може надаватись в комплектації для встановлення або швидкої заміни SIM-картки одразу ж після купівлі стартового пакета. Відносна якість такого виробу ― низька, та підпадає під категорію «одноразових».
- Інструкція абонента щодо використання стартового пакету мобільного зв'язку
- Умови та тарифи стартового пакету
- Пластикове або картонне упакування, (без захисної плівки але обов'язково з фірмовим пломбуванням у місці відкриття)
- Захисна плівка з контролем цілісності
Remove ads
Типи SIM-карт


- SIM-картки
- повнорозмірна SIM — застарілий стандарт картки, що використовувалась у перших моделях мобільних телефонів;
- mini-SIM — поширений тип SIM-карти для мереж GSM[1], майже цілком витіснений micro-SIM і nano-SIM (станом на 2019);
- micro-SIM — тип SIM-карти для мобільних пристроїв — смартфонів або комунікаторів (наприклад: перші iPad, перші iPhone, Nokia N9), поступово витісняється nano-SIM (станом на 2019);
- nano-SIM — сучасний тип SIM-карт для смартфонів або комунікаторів (наприклад, iPhone 5)[2];
- eSIM — найсучасніший тип SIM-карт, емуляція SIM-карти за допомоги вбудованої мікросхеми. Поширений у нових моделях смартфонів і розумних годинників.
- USIM — для мереж UMTS (мережа 3G) та LTE (мережа 4G)[3];
- R-UIM — для мереж CDMA2000 (мережа типу CDMA/TDMA)[джерело?].
Специфікація
Remove ads
PIN-код
Під час випуску SIM-карта отримує чотиризначний цифровий PIN-код, який записується на карту, а також передається абоненту разом з картою. Телефон запитує PIN-код при кожному включенні для того, щоб отримати доступ до даних на SIM-картці. Зазвичай SIM-карта дозволяє відключити перевірку PIN-коду при увімкненні телефону. Після цього всі функції SIM-карти стають доступними одразу після включення і завантаження телефону.
Якщо PIN-код тричі поспіль ввести неправильно, SIM-карта переходить на тимчасове блокування і може бути розблокована тільки за допомогою введення персонального коду PUK1, який також передається абоненту разом з картою. Якщо PUK-код не вдається ввести правильно за десять спроб, то SIM-карта заблокується суворо і потребує заміни.
Якщо SIM-картка не вставлена в телефон, або якщо не введений правильний PIN-код, то можливість телефонувати в мережі відсутня, за винятком виклику екстрених служб (номер 112 або 911). Усі інші функції у більшості телефонів при цьому зазвичай блокуються (це не стосується смартфонів і комунікаторів).
Remove ads
ICCID
ICCID (англ. Integrated Circuit Card Id). Власне цей код друкується на SIM-карті. ICCID визначається у відповідності до стандарту E.118 ITU-T (сектор в складі ITU). У відповідності до цього ж стандарту довжина ICCID — 19 цифр:
- 2 цифри — Major Industry Identifier (ідентифікатор індустрії, по ISO/IEC 7812-1), для SIM-карт завжди 89;
- 1-3 цифри — телефонний код країни (по E.164), 380 для України тощо;
- 2-4 цифри — код емітента (загальна сумарна довжина цього і попереднього полів не може перевищувати 5 цифр);
- 11 цифр — виначається оператором при виробництві карти за власними правилами;
- 1 цифра (остання) — контрольна цифра, обчислена по алгоритму Луна.
Перші 7 цифр ICC ID називаються Issuer Identification Number (ідентифікаційний номер емітента, IIN), і видаються ITU кожному оператору зв'язку, котрий планує випуск SIM-карт. Наприклад, IIN «Київстар» — 89 380 03.
Remove ads
Повторне використання та утилізація
З 2016 року для операторів мобільного зв'язку з'явилася можливість автоматичної повторної активації SIM-карток, термін дії яких сплив[7].
Галерея
- SIM-карта T-Mobile
- SIM-карта Tele2
- SIM-карта Telefonica
- SIM-карта GSM-оператора Coscom (Узбекистан)
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SIM-карта
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads