Пію іржастокрилий

Пію іржастокрилий^[2] (Synallaxis hellmayri) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)^[3]. Ендемік Бразилії. Раніше вважався єдиним представником монотипового роду Іржастокрилий пію Gyalophylax, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження був переведений до роду Пію (Synallaxis)^[4]. Вид названий на честь австрійського орнітолога Карла Едуарда Геллмайра^[5].

?Пію іржастокрилий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	Пію (Synallaxis)
Вид:	Пію іржастокрилий
Біноміальна назва
Synallaxis hellmayri Reiser, 1905
Ареал виду      Імовірно поширений     Осілий
Синоніми
Gyalophylax hellmayri
Посилання
Вікісховище:	Synallaxis hellmayri
Віківиди:	Synallaxis hellmayri
ITIS:	563234
МСОП:	22702344
NCBI:	589965

Опис

Довжина птаха становить 18-19 см, вага 25-26 г. Забарвлення переважно коричнювато-сіре, на горлі велика чорна пляма, живіт світліший, охристий. Крила темно-бурі, покривні пера крил контрастні, рудувато-кашатнові. Хвіст довгий, чорнуватий. Хвіст чорнуватий, довгий і східчастий. Очі оранжево-жовті. Дзьоб відносно великий, міцний.

Поширення і екологія

Іражастокрилі пію поширені на сході Бразилії, від північного сходу Піауї, заходу Пернамбуку, півночі Баїї до крайньої півночі Мінас-Жерайсу. Вони живуть в сухих саванах і чагарникових заростях каатинги, зустрічаються на висоті від 200 до 400 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в опалому листі. Гнізда великі, кулеподібні з трубкоподібним входом. Вхід до гнізда покритий колючками кактусів, зокрема Pilosocereus gounellei, що ускладнює проникнення до нього хижаків. Всереднині гніздо встелюється рослинними волокнами. В кладці 2-3 блискучих, зеленуватих яйця. Насиджують кладку і логлядають за пташенятами і самиці, і самці.