Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Williams & Guion Black Star Line
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Black Star Line» чи «Williams & Guion Black Star Line» — назва трансатлантичної лінії, яку використовували американські пакет-вітрильники, якими володіла нью-йоркська фірма «Williams & Guion» в період з 1848 по 1866 роки. «Black Star Line» мала 18 суден на лінії Ліверпуль-Квінстаун-Нью-Йорк. «Black Star Line» закрилася у 1863 році завдяки успіху більш швидких лайнерів-пароплавов і небезпечності трансатлантичного переходу в період Громадянської війни в Америці.[1][2]

Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
«Williams & Guion» була сформована у 1848 році Джоном Стентон Вільямсом і Стівеном Баркер Гайоном (1820–1885).[2][3]



Рейси з США до Ліверпуля почалися у 1851 році. Поряд з «Grinnell, Minturn & Co» і «Black Ball Line», «Williams & Guion Black Star Line» стала однією з найбільш важливих американських компаній яка перевозила ірландських іммігрантів в Нью-Йорк. Прапор був синій з білим ромбом несущих чорну зірку.[4]
Стівен Баркер Гайон переїхав до Ліверпуля в 1852 році і виступав як агент лінії. Вільямс залишився в місті Нью-Йорк.[2]
У 1853 році старший брат Стівена Баркер Гайона Вільям Хоу Гайон (англ. William Howe Guion) приєднався до офісу в місті Нью-Йорк.[2]
«Black Star Line» закрилася у 1863 році завдяки успіху більш швидких лайнерів-пароплавів і небезпечності трансатлантичного переходу в період Громадянської війни в Америці.[1]
У 1866 році Стівен Гайон становиться громадянином Британії. Пізніше, років через 20-ть, він зорганізував «Guion Line» з британських пароплавів.[1] «Williams and Guion» володіла 52% пароплавної лінії і виступала як новий агент компанії в Нью-Йорку.[5]
У 1868 році Вільямс і Гайон вирішують відмовитися від парусних суден і був побудований «Manhattan» — перший пароплав компанії «Williams & Guion». Старі пакет-вітрильники тримали для праці на лінії до придбання покровителями фірми достатнього флоту побудованих пароплавів і до зникнення «Black Star Line» з комерційного світу.[2]
У 1876 році голова компанії «Williams and Guion» Джон Стентон Вільямс помер.[2]
У 1882 році пасажирський пароплав Alaska став рекордсменом Атлантики з пасажирських пароплавів і виграв Блакитну стрічку для компанії «Guion Line» ставши найшвидшим пароплавом Атлантики.[6]
У 1883 році компанія «Williams and Guion» була реорганізована.[2]
В січні 1884 року Вільям Хоу Гайон пішов з фірми і його 36 річний племінник Вільям Хоу Гайон-Молодший (англ. William Howe Guion, Jr.) став партнером, а компанія стала зватися «Guion & Co.».[2][3][7]
Нові сучасні пасажирські пароплави «Arizona» і «Alaska» дозволили «Guion» планувати щотижневі плавання експрес-лайнерами в кожному напрямку через Атлантичний океан. На альтернативних тижнях плавання «Guion» використовував пароплави, які були значно повільнішими. «Guion» потребував ще двох додаткових атлантів для збалансованого щотижневого сервісу.[1] Коли компанія «Cunard» почала будувати новий флот для свого щотижневого експрес-сервісу Ліверпуль — Нью-Йорк, «Guion Line» наказав своєму новому пароплаву «Oregon» зберегти атлантичні рекорди, які до того виграв пароплав Alaska (Аляска). Як і його попередники, Oregon був побудований на верфі Феїрфілд Джона Елдера та компанії, Глазго, Шотландія, і коштував 1250000 доларів.[8]
У 1884 році пасажирський лайнер компанії «Oregon» поставив рекорд і виграв Блакитну стрічку для компанії «Guion Line» і став найшвидшим лайнером Атлантики. Після декілька рейсів пароплав був проданий «Cunard Line» і продовжив поліпшувати час пробігу для свого нового власника.[9]
Фірма змушена була стати ліквідованою в 1886 році, коли обидва Стівен Баркер Гайон і Вільям Хоу Гайон-Молодший померли протягом кількох тижнів один від одного[2] і «Guion Line» була реорганізована як акціонерне товариство.[1]
Remove ads
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads