Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Процюк Віталій Романович

український військовий, учасник російсько-української війни (з 2022) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Процюк Віталій Романович
Remove ads

Віта́лій Рома́нович Процю́к (27 січня 1994(1994-01-27) Редагувати інформацію у Вікіданих, Синютки, Хмельницька область Редагувати інформацію у Вікіданих 18 грудня 2022(2022-12-18) Редагувати інформацію у Вікіданих, Золотарівка, Луганська область Редагувати інформацію у Вікіданих) старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час вторгнення Росії в Україну.

Коротка інформація Віталій Процюк Процюк Віталій Романович, Загальна інформація ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Ранні роки

Віталій Процюк народився 27 січня 1994 року в селі Синютки, Шепетівського району, Хмельницької області.

У 2000 році розпочав навчання в Гулівецькій ЗОШ, потім навчався в Славутському ліцеї.

У 2011 році вступив до Тернопільського національного економічного університету на спеціальність «комп'ютерна інженерія» на бюджетну форму, оскільки мав високі бали на ЗНО. Проте диплом так і не забере з деканату, оскільки ще в процесі навчання вирішив, що ця сфера йому не до душі. У 2015 році закінчив бакалавріат та вступив на магістратуру за спеціальністю «економіка» також до ТНЕУ, закінчив магістратуру у 2017 році.

Деякий час працював консультантом з оформлення тендерів у місті Києві.

Вторгнення Росії в Україну

24 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав київської ТрО. Охороняв аеропорт Жуляни, брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, потім був учасником звільнення Харківської області від російської армії.

Служив разом з відомим українським активістом Геннадієм Афанасьєвим,[3][неавторитетне джерело] обидва військових загинули в один день.

Потім[коли?] з ТрО перейшов безпосередньо до лав ЗСУ. Був переведений у Луганську область.

Смерть

Загинув 18 грудня 2022 року поблизу села Золотарівка Луганської області до останнього відбиваючи напад ворога.

Похований 29 грудня 2022 року у рідному селі Синютки.[4]

Remove ads

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (31 жовтня 2023 року, посмертно) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[5]

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads