Трофименко Павло Олександрович

Павло́ Олекса́ндрович Трофи́менко (1859 — 6 квітня 1917^[1]) — земський діяч, депутат Державної думи II скликання від Чернігівської губернії.

Павло́ Олекса́ндрович Трофи́менко
220 × 294 pixels, file size: 81 KB, MIME type: image/jpeg Депутат II Державної Думи, 1907 р.
Народився	1859(1859) Сумська область
Помер	6 квітня 1917(1917-04-06) Глухів
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	земський діяч, депутат
Alma mater	Петровська сільськогосподарська академія
Партія	Конституційно-демократична партія
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трофименко.

Біографія

Українець. Дворянин. Батько Олександр Герасимович Трофименко служив мировим суддею Глухівського повіту Чернігівської губернії^[2]. Закінчив Глухівську прогімназію. У другій половині 1870-х років навчався два роки в Харківському ветеринарному інституті. Але за участь у студентських заворушеннях в листопаді 1878 року потрапив до інститутського суду. Інститутський суд виключив Трофименка як «того, хто опинився головним призвідником і двигуном заворушень, а також вирізнявся своєю вкрай поганою поведінкою і зіпсованою моральністю» з позбавленням назавжди права вступати до вищих навчальних закладів.

Близько 15 вересня 1879 року на вимогу начальника Чернігівського жандармського управління обшуканий у Глухові разом з братом. Обшук був наслідком доносу про приналежність братів П. О. і М. О. Трофименків до таємного гуртка, організованого влітку того ж року у Глухові. У 1880 виїхав до Москви для складання іспитів в університет. У липні 1881 року жив в селі Батіщево Дорогобузького повіту Смоленської губернії у О. М. Енгельгардта.

Закінчив Петровську землеробську і лісову академію. Був гласним, потім служив головою земської управи. У 1905 році заарештований і поміщений в Кролевецьку в'язницю. На час виборів до Державної Думи залишався безпартійним, але був близький до партії «Народної волі». Займався сільським господарством на власній землі площею 700 десятин.

7 лютого 1907 обраний у Державну думу II скликання від Чернігівської губернії. Увійшов до складу Конституційно-демократичної фракції.

Деталі подальшої долі невідомі.

Члени Державної Думи II скликання від Чернігівської губернії. Стоять: Нечипір Дементьев, Микола Рубісов, Пилип Приходько, Василь Хвіст; сидять: Петро Юренєв, Тимофій Веремієнко, Антін Лосік, Павло Трофименко, Михайло Іскрицький, Василь Вовк-Карачевський

Родина

Брат — Михайло, в 1871 році закінчив Новгород-Сіверську гімназію. В середині 1870-х років — студент Петербурзького університету. У 1875 році жив у Петербурзі разом зі своїм товаришем по гімназії М. І. Кібальчичем; був разом з ним обшуканий. Близько 15 вересня 1879 року у Глухові знову був обшуканий за розпорядженням начальника Чернігівського губернського жандармського управління, заснованому на доносі про те, що він бере участь разом з братом у таємному гуртку, організованому у Глухові влітку того ж 1879 року^[3].