небіж

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	не́біж	небожі́
Р.	не́бо́жа	небожі́в
Д.	не́бо́жеві не́бо́жу	небожа́м
З.	не́бо́жа	небожі́в
Ор.	не́бо́жем	небожа́ми
М.	не́бо́жеві не́бо́жу	небожа́х
Кл.	не́бо́жу	небожі́

не́-біж

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4*c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -небіж-.

Вимова

• • МФА: одн. [ˈnɛbʲiʒ], мн. [ˈnɛbɔʒʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [не́б’іж]

Семантичні властивості

Значення

1. син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних) ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш. Леся Українка, «Лісова пісня», 1911 р. [СУМ-11] ◆ Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно. А. В. Головко, «Мати», 1932—1934 рр. [СУМ-11]
2. пестл. звертання до чоловіка, молодшого віком ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ Хто не вміє заробить, // То той не вмітиме й пожить. // А ти як думаєш, небоже? Т. Г. Шевченко, «Невольник», 1861 р. [СУМ-11] ◆ Ой казав же мені батько: — Женися, небоже. Народна творчість, коломийка [СУМ-11]
3. заст. бідолаха ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]} ◆ — Проспівав ти літо боже, // — Вдача вже твоя така, // — А тепер танцюй, небоже, // На морозі гопака! Л. І. Глібов, «Коник-стрибунець», 1890 р. [СУМ-11]

Синоніми

1. племінник, братанич
2. друг, товариш
3. бідолаха

Антоніми

1. ?
2. батько
3. везунчик, пестунчик

Гіпероніми

1. родич
2. ?
3. людина

Гіпоніми

1. ?
2. ?
3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: небога

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: племя́нник (ru) чол.

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: небіж