постільничий

У Вікіпедії є стаття

Постільничий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

відмінок	однина	множина
Н.	постільничий	постільничі
Р.	постільничого	постільничих
Д.	постільничому	постільничим
З.	постільничого	постільничих
Ор.	постільничим	постільничими
М.	постільничому	постільничих
Кл.	постільничий	постільничі

по-стіль-ни-чий

Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -постіль-; суфікси: -н-ич- ; закінчення: -ий

Вимова

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. у 15-17 ст. старовинна посада особи на придворній службі, в обов'язки якого входило стежити за чистотою, оздобленням й збереженням ліжка князя, короля або царя (залежно від назви голови держави ◆ Пісний і милостивий старець, книжник, перший постільничий - Олексій Тимофійович Лихачов. О. М. Толстой

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:постіль

Переклад

Список перекладів
Литовськаlt: patalininkas чол. Російськаru: постельничий чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: постільничий