Істина
філософська категорія, часто трактується як відповідність фактам або реальності / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Абсолютна істина?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
І́стина — одна з центральних категорій гносеології[1] (епістемології), правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини[2], її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності[3].
Антонімами поняття істина є неправда, брехня, хиба, іноді фальш, облуда[4]. У тлумачному словнику української мови істина трактується також як правда, як положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом[4].
Як фундаментальне поняття істина опирається означенню. Надане в радянській енциклопедії[2] означення має недоліком циклічність, оскільки використовує слово «правильне», що саме опирається на поняття істини. Означення із тлумачного словника[4] не має цієї хиби, але опирається на такі складні поняття як перевірка практикою. Стислий огляд різних філософських підходів до визначення істини наведено в розділі Філософія істини.
Поняття істини базове в людській діяльності. У філософії та богослов'ї воно є предметом аналізу. Представники інших видів діяльності: науки, права, журналістики тощо, люди в повсякденному житті, використовують його інтуїтивно, як дане, вважаючи, що істина — це певна відповідність між думками та незалежною реальністю.
У формальній логіці істиною вважають одне з двох логічних значень, яке приписують судженням (висловлюванням)[5]. Формальна логіка виходить із певних суджень, що приймаються істинними або хибними, і на основі цих суджень виводить нове синтетичне судження[6]. У мовах програмування «істина» — одне з двох значень, які можуть приймати логічні змінні[4].