Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Академія будівництва і архітектури Української РСР (АБіА УРСР) — вища наукова установа УРСР в галузі будівництва і архітектури, що існувала в Києві у 1955–1962 роки. Розташовувалася по вулиці Великій Житомирській, 9.
Академія будівництва і архітектури Української РСР | |
---|---|
Тип | академія |
Засновано | 22 вересня 1955 |
Розпущено | 1962 |
Країна | Українська РСР |
Постановою ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР від 22 вересня 1955 року «Про заходи подальшої індустріалізації, поліпшення якості і зниження вартості будівництва» при Держбуді УРСР було створено Академію будівництва і архітектури Української РСР (АБіА). Її було утворено на базі Академії архітектури УРСР (заснована 1945 році на базі українського філіалу Академії архітектури СРСР, створеного 1944 року) та ряду галузевих науково-дослідних інститутів Києва і Харкова.
З 1958 року у Києві щоквартально видавався «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР».
У 1962 році за рішенням директивних органів Академію будівництва і архітектури Української РСР було ліквідовано. Науково-дослідні установи і виробничі підприємства Академії було передано до складу різних міністерств і відомств республіки, а ту частину, що працювала на головних напрямках наук, було підпорядковано Держбуду УРСР.
На базі АБіА у роки незалежності України утворилися громадські організації — Академія архітектури України (1992) та Академія будівництва України (1993).
Основні завдання АБіА УРСР:
До складу АБіА УРСР входили науково-дослідні інститути: в Києві:
в Харкові:
в Донецьку:
Філіали інститутів — у Харкові, Львові, Сімферополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську, Кривому Розі.
Науково-дослідні лабораторії — у Дніпродзержинську, Ворошиловську, Жданові, Лисичанську, Єнакієві, Макіївці, Станіславі.
У Києві — експериментальна база для розробки технології виробництва будівельних матеріалів з синтетичних смол з майстернею та експериментальні заводи залізобетонних і керамічних виробів.
При АБіА УРСР діяла наукова бібліотека (близько 1 мільйона томів), Музей архітектури, Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей».
В період між зборами дійсних членів діяльністю Академії керувала Президія на чолі з президентом.
У 1956–1959 роках президент — Комар Анатолій Миколайович (1909–1959). У 1960–1963 роках президент — Бакума Павло Федорович (1911–1987).
На 1 січня 1959 в АБіА УРСР — 1 почесний член, 18 дійсних членів і 13 членів-кореспондентів.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.