Хусейн бін Алі (король Хіджазу)
шаріф та емір Мекки, король Хіджаза / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Алі бен Хусейн?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Хусейн бін Алі аль-Хашимі (араб. الحسين بن علي الهاشمي 1853/1854 — 4 червня 1931) — арабський лідер з династії Хашимітів, шаріф та емір Мекки з 1908 року, після проголошення арабського повстання проти Османської імперії — король Хіджаза з 1916 по 1924 рік. Згідно з родоводом був прямим нащадком пророка Мухаммеда у 37-му коліні.
Хусейн бін Алі аль-Хашимі | |
---|---|
араб. ونعم | |
Король Хіджаза | |
жовтень 1916 — 3 жовтня 1924 | |
Попередник | титул заснований |
Наступник | Алі бін Хусейн |
Шаріф Мекки | |
листопад 1908 — 3 жовтня 1924 | |
Попередник | Абд аль-Ілла Паша |
Наступник | Алі бін Хусейн |
| |
Народився |
1853[1][2][3] Стамбул, Османська імперія |
Помер |
4 червня 1931(1931-06-04)[2][4] Амман, емірат Трансйорданія |
Похований | Мечеть аль-Акса[5][6] |
Відомий як | халіф |
Країна | Османська імперія і Королівство Хіджаз |
Національність | араби[7] |
Батько | Ali bin Mohammed bin Abdul Moind |
Мати | Salah Bani-Shahard[8] |
У шлюбі з | Adila Khanumd[9] |
Діти | |
Релігія | іслам |
Нагороди | |
Хусейн бін Алі належав до клану Овн племені Катадідів (Бану Катаді) емірів Мекки, виховувався й зростав у Стамбулі та Мецці. 1908 року, після революції молодотурок, султан Абдул-Гамід II призначив його шаріфом та еміром Мекки. 1916 року, у відповідь на обіцяну британську підтримку арабської незалежності, Хусейн звинуватив партію молодотурок «Єдність та прогрес» у порушенні ісламу і обмеженні влади султана-халіфа та оголосив арабське повстання проти Османської імперії. Незабаром після початку повстання Хусейн оголосив себе «королем арабських країн», але його панарабські прагнення не підтримали союзники і визнали його лише королем Хіджаза.
Після Першої світової війни Хусейн відмовився від ратифікації Версальського договору на знак протесту проти Декларації Бальфура і встановлення британських і французьких мандатів у Сирії, Іраку і Палестині. Пізніше також відмовився підписати англо-хашимітський договір, що позбавило його британської підтримки, коли його королівство захопив Абдель-Азіз ібн Сауд. У березні 1924 року, після скасування Османського халіфату, Хусейн проголосив себе халіфом усіх мусульман. У жовтні 1924 року, зазнавши поразки від Ібн Сауда, зрікся престолу на користь старшого сина Алі. Сини Хусейна Фейсал та Абдалла 1921 року стали, відповідно, правителями Іраку та Трансйорданії.