Бард
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бард (через фр. barde від кельт. *bardos, що сходить до пра-і.є. *gwerh — «проголошувати, співати») — мандрівний поет і співак у кельтів, що жили головним чином на території нинішньої Ірландії, Вельсу, Шотландії і Бретані. Другий ступінь посвячення у жерців-друїдів. Друїди — носії культової традиції, пророки та філософи. Барди — носії пісенної традиції. Одягалися у все небесно-блакитне — колір символізував істину і гармонію.
Середньовічні барди були професійними поетами-співаками, мандрівними або придворними. Вони об'єднувалися в цехи, виконували героїчні пісні-балади, бойові, релігійні і сатиричні пісні, елегії та інше.
Найвідомішим бардом був легендарний ірландець Оссіан (III століття). Останнім ірландським бардом вважають сліпого музику на ймення Трейлех О'Карулань (ірл. Toirdhealbhach Ó Cearbhalláin) (1670–1738).
У XV столітті слово «бард» перейшло з шотландської в англійську мову і стало означати «блукаючий музикант». У європейській літературі слово бард стало синонімом поета.