Басараб I
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Басараб I Засновник (Басараб або Базарад, рум. Basarab Întemeietorul, також Басараб I Великий, Basarab cel Mare[2]) — воєвода[2][3][4] та господар[2] Волощини між 1310/1319 та 1352 роками[5]. Перший правитель Волощини, про якого є достовірні історичні відомості. Близько 1324 року Басараб визнав себе васалом угорського короля Карла Роберта, потім почав війну з Угорщиною і 12 листопада 1330 року переміг угорську армію в битві під Посадою. Ця подія ознаменувала кінець угорського панування і появу першої незалежної румунської держави. Басараб став засновником династії Басарабів, першої династії Волощини. Надалі від цього імені пішла назва Бессарабія.
Коротка інформація Басараб I рум. Basarab Întemeietorul, Воєвода Волощини ...
Басараб I рум. Basarab Întemeietorul | |
---|---|
рум. Basarab Întemeietorul | |
Воєвода Волощини | |
1310/1324 — 1352 | |
Попередник | Токомерій (Тихомир) ? |
Наступник | Ніколає Александру |
Народився |
1271[1] або 1280-ті[1] Кимпулунг |
Помер |
1352[1] Кимпулунг, Muscel Countyd |
Відомий як | Rege |
Країна | Волощина |
Рід Басараби | |
Батько | Thocomeriusd |
У шлюбі з | Маргарет |
Діти | Теодора Валахськаd і Ніколає Александру |
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Басараб.