Вексель
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ве́ксель (нім. Wechsel) — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити визначену суму грошей власнику векселя після настання строку.
Вексель | |
---|---|
Можлива форма існування | документарна |
Можливі емітенти | юридична особа, фізична особа |
Види | простий, переказний |
Тип зобов'язання | Грошове зобов'язання з оплати поставленого товару, наданих послуг, виконаних робіт |
Основні законодавчі акти:
Закон України Про цінні папери та фондовий ринок • Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі • Закон України Про обіг векселів в Україні |
Вексель виник у 12-13 ст. в Італії в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківництва. Прообразом векселя були ордери, позичкові листи, грошові розписки. Спочатку вексель використовувався для здійснення валютообмінних операцій (у буквальному перекладі слово «вексель» — wechsel, change, exchange, cambio — означає «розмін») та подолання незручностей і небезпеки транспортування повноцінних грошей: банкір виписував свідоцтво про отримання грошової суми, при пред'явленні якого кореспонденту банкіра за кордоном клієнт отримував кошти у місцевій валюті. Поширенню векселя сприяли обмеження на стягнення процентів за кредитами, що містились у канонічних статутах та цивільному законодавстві багатьох країн середньовічної Європи. Це викликало маскування кредитних операцій під торговельні угоди, заставні операції, котрі оформлялись векселем. Із вдосконаленням тексту векселя й розвитком вексельного права сфера використання векселя розширюється, він перетворюється в універсальний кредитний, платіжний та розрахунковий документ.