Війна п'ятої коаліції
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Війна п'ятої антинаполеонівської коаліції (також відома як австрійсько-французька війна) — військовий конфлікт між Австрійською імперією та Великою Британією з одного боку, та Французькою імперією Наполеона та його союзників — з іншого. Головні воєнні події розгортались у Центральній Європі з квітня по липень 1809 року. Велика Британія у цей час була втягнутою до війни на Піренейському півострові, але вона, під тиском австрійців, висадила свій десант у Нідерландах. Це не вплинуло на результат війни. Після проведення бойових дій у Баварії та долині Дунаю війна закінчилась успіхом для французів після битви під Ваграмом.
Війна п’ятої коаліції | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Наполеонівські війни, Австрійсько-французькі війни | |||||||
Битва при Рашині | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Франція Королівство обох Галичин Герцоґство Варшавське Рейнський союз Італія Неаполь Швейцарія Нідерланди Російська імперія[1] |
Австрійська імперія Велика Британія Сицилія Сардинія | ||||||
Командувачі | |||||||
Наполеон I | Карл Людовік Габсбург |
На початку 1809 року Великій Британії вдалось створити нову коаліцію проти Франції. Окрім Великої Британії до її складу увійшли Австрія та Іспанія. Це була найнетриваліша коаліція за всю історію наполеонівських війн.