Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гродзинський Моріц Маркович | |
---|---|
Народився | 14 січня 1887 Осипенко, Новоспасівська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 листопада 1962 (75 років) Кегичівка, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | СРСР |
Діяльність | криміналіст, викладач університету |
Alma mater | Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) |
Галузь | правознавство |
Заклад | Харківський юридичний інститут. |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
Аспіранти, докторанти | Постовий Дмитро Андрійович Q61457802? |
Гродзинський Моріц Маркович (нар. 14 січня 1887 — пом. 1962) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений діяч науки УРСР, професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.
Народився 14 січня 1887 року поблизу міста Бердянська нині Запорізької області.
У 1910 році закінчив юридичний факультет Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Був помічником присяжного повіреного, з 1917 року — присяжним повіреним. У 20-х роках працював консультантом Касаційного суду, Верховного трибуналу та Нарком'юсту УРСР.
З 1920 року — на викладацькій роботі. У Харківському інституті народного господарства обіймав посаду професора курсу кримінального права. У 1936 році, після утворення самостійних кафедр, був призначений першим керівником кафедри судового права, завідував кафедрою кримінального процесу, а згодом — кримінального права і процесу. З 1956 року — професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). У 1940 році захистив докторську дисертацію «Докази в радянському кримінальному процесі».
У 1923–1948 роках був членом Харківської колегії адвокатів.
Помер Моріц Маркович Гродзинський 22 листопада 1962 року.
Є засновником харківської наукової школи процесуалістів. Йому належать ґрунтовні дослідження теорії непрямих доказів. Підготував сім кандидатів юридичних наук.
Найвагомішими є такі праці:
Брав активну участь у розробці першого Кримінального кодексу РРФСР (1922) і всіх Кримінально-процесуальних кодексів УРСР та РРФСР.
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.