Давньоанглійська мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії, півдня й сходу Шотландії з середини V до середини XII століття. Також застосовується назва англосаксонська мова.
Давньоанглійська мова | |
---|---|
Ænglisc, Anglisc, Englisc | |
Поширена в | Англія |
Носії | Немає. У XII ст. розвилася в середньоанглійську |
Писемність | Латиниця, футарк |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | ang |
ISO 639-3 | ang |
Вікіпедія має розділ
давньоанглійською мовою
Ænglisc
Належить до західногерманських мов, близька до давньофризької й старосаксонської мови. Ближча до сучасних німецької й ісландської, аніж до сучасної англійської.
Мала граматичне відмінювання — п'ять відмінків (називний, знахідний, родовий, давальний та орудний), три граматичні числа (однина, двоїна й множина) та три граматичні роди (чоловічий, жіночий, середній). Двоїна притаманна лише першій і другій особам і стосувалась групи з двох.
Прикметники, займенники й інколи дієприкметники узгоджуються з іменником за відмінком, числом і родом. Особові дієслова узгоджуються з підметом за особою й числом. Іменники мають численні відміни (подібно до латини, давньогрецької чи санскриту).
Дієслова налічують дев'ять головних дієвідмін (сім сильних і дві слабкі), кожна з численними підтипами, і чималу частку неправильних дієслів. Головна відмінність від інших стародавніх індоєвропейських мов, зокрема латини, — лише два види граматичного часу (порівняно із шістьма часово-аспектиними формами латини) і відсутність синтетичного пасивного стану (хоча він присутній у готській мові).
Рід іменників був суто граматичний, на відміну від природного роду в сучасній англійській. Необов'язково граматичний рід збігався зі статтю особи, якщо йшлося про людей. Наприклад, sēo sunne (сонце) належить до жіночого роду, se mōna (місяць) — до чоловічого, а þat wīf (жінка) — середнього (порівняймо з німецькими відповідниками die Sonne, der Mond, das Weib).