Добжинська земля
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
До́бжинська, або До́бринська земля (пол. ziemia dobrzyńska) — польська історична земля з центром у Добжині-над-Віслою. Розташована у Центральній Польщі, на східному березі Вісли, на північ від річки Дрвенца. Займає терени Ліпновського і Рипінського повітів Куявсько-Поморського воєводства. Основні міста — Добжинь-над-Віслою, Рипін, Ліпно, Бобровники, Скемпе, Ґужно. Первісно входила до складу Мазовії, була сусідом Пруссії. Згодом перебувала у власності Добжинського (1222—1235) і Тевтонського орденів (1329—1343, 1391—1404, 1409—1411). Була об'єктом територіальних польсько-тевтонських суперечок. Остаточно перейшла до Польського королівства за умовами Першого Торунського миру (1411). Входила до складу Іновроцлавського воєводства Польської корони (1411—1793). Після другого поділу Речі Посполитої приєднана до Прусського королівства (1793—1807). У часі наполеонівських воєн належала Варшавському герцогству (1807—1815), але за рішенням Віденського конгресу передана Російській імперії (1815—1918). Згодом входила до складу Польської республіки (1918—1939), Німеччини (1939—1944), Польської народної республіки (з 1944).
Добжинська земля | |
Герб | |