Loading AI tools
вид покарання, який полягає у переміщенні особи або групи осіб з місці їх постійного проживання З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вигнання (екзиль, дав.-гр. εξορία, лат. exilium) — стан перебування поза межами своєї батьківщини через обставини, яких особа бажала б уникнути. Вигнання може бути як примусовим, так і добровільним.
Вигнанням також є покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на ізоляцію від суспільства.
Відоме вже в Старому Завіті, в античному праві. Юридично відрізнялося від заслання (лат. relegatio), при якому покараному призначається конкретне місце проживання.
У Стародавній Греції вигнання призначалося шляхом голосування (остракізм).
У Стародавньому Римі право на вигнання мав римський Сенат.
Вигнання можуть зазнавати цілі народи (див. Депортація, Етнічні чистки).
Слово «вигнання» вживається також і в сенсі добровільної еміграції з метою уникнути переслідування.
Вигнання з Флоренції зазнав Данте Аліґ'єрі.
Видом вигнання було прийняте в СРСР покарання у вигляді заборони на проживання в найбільших містах («мінус дванадцять») і висилка за 101-й кілометр, при яких покараний міг сам вибирати місце проживання, та позбавлення радянського громадянства. Вигнання зазнали багато політичних і громадських діячів, науковців та працівники мистецтв (найвідоміші — Л. Троцький, М. Бердяєв, В. Некрасов, О. Галич, О. Солженіцин, О. Зінов'єв, М. Ростропович та багато інших).
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2023) |
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.