Енеїда
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Енеї́да» (лат. Aenēis, походить від род. відмінка лат. Aenēidos) — епічна поема латинською мовою, написана Вергілієм між 29 та 19 р. до н. е. Присвячена історії Енея, легендарного троянського героя і предка римлян. «Енеїда» створювалася в часи правління імператора Октавіана Августа за сприяння Гая Цільнія Мецената, та мала на меті звеличити Рим разом з його імператором після кризи тріумвіратів.
Енеїда | ||||
---|---|---|---|---|
Aenēis | ||||
Жан-Жозеф Тейясон. Вергілій читає Енеїду Августу та Октавії. 1787 | ||||
Жанр | героїчна поема | |||
Форма | вірш[d] | |||
Автор | Вергілій | |||
Мова | латинська мова | |||
Написано | між 29 та 19 рр. до н.е. | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Переклад |
Іван Стешенко (частково) Михайло Білик Микола Зеров | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Твір складається з 12 книг, що використовують легенди й міфи, котрі побутували за життя Вергілія, поряд з алюзіями на римську історію. За сюжетом, після втечі зі знищеної греками Трої, Еней на чолі вцілілих троянців шукає місця, де зможе відродити місто. В цьому йому намагаються допомогти і перешкодити як інші народи й герої, так і боги.
«Енеїда» вважається шедевром Вергілія[1][2] та одним із найвизначніших творів латинської літератури[3][4].