Завгоро́дній Ларіо́н Захарови́ч (*16 березня 1897, Кошарка (Юзефівка), Київська губернія — †9 лютого 1923, Київ) — військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.

Коротка інформація Завгородній Ларіон Захарович, Народження ...
Закрити

Життєпис

Thumb
Пам'ятник отаманові поблизу рідного села Йосипівки на Новомиргородщині

Завгородній Ларіон Захарович (справжнє прізвище Загородній) — народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарка (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії.

Закінчив церковно-приходську школу.

Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку. Згодом перевівся в 32-й Сибірський полк, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований.

В листопаді — грудні 1918 році разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та «вєлікоросом» Даніловим створив повстанський загін (500 селян).

В 1919 році — під час більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського.

В 1920 — під час Знам'янського повстання влився до загону Василя Кваші. Діяв в Нерубаївському лісі та його околицях.

Згодом приєдналися до 1-ой Олександрійської (Степової) дивізії під керівництвом Костя Блакитного.

Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії.

В другій половині жовтня 1920 р. приєднався до загону Пилипа Хмари, де був чотовим.

1921 року — командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах.

У жовтні 1921 р. об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Миколи Кібця-Бондаренка.

У 1922 р. — керівник Холодноярської республіки, до складу якої входили: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова).

Структурно підпорядковувався Головному отаману Холодного Яру Герасимові Нестеренку-Орлу.

Хоча фактично, у 1922 році Холодноярська організація складалася з двох підрозділів. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) — Ларіон Завгородній.

29 вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».

Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва.

2 лютого 1923 року — надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Ларіону Завгородньому смертний вирок.

Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці[1].

Реабілітований 18 жовтня 2016 року[2].

Вшанування пам'яті

Поблизу рідного села Ларіона Завгороднього, поряд із залізничною платформою йому встановлено пам'ятник[3].

В селі Павлівка Снігурівського району Миколаївської області одну з вулиць названо ім'ям Ларіона Завгороднього[4].

У Кінематографі

Іларіон Завгородній згадується у фільмі «Чорний ворон».

Примітки

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.