Закритий початковий код
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Закри́тий початко́вий код — програма, ліцензія якої не підходить під визначення відкритого програмного забезпечення. Як правило, це означає, що поширюються тільки бінарні (відкомпільовані) версії програми й ліцензія передбачає відсутність доступу до початкового програмного коду програми, що ускладнює створення модифікацій програми. Доступ до початкового коду третім особам, як правило, надається при підписанні угоди про нерозголошення.
Програмне забезпечення з закритим початковим кодом є пропрієтарним (власницьким) програмним забезпеченням.