Мовне запозичення
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мовне запози́чення (інколи етранжизм[1]) — це слова, які запозичені з інших мов та вживаються без змін. Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої. Запозичене слово — це інкорпороване слово, взяте з іншої мови (на відміну від успадкованих слів, які були в мові з давніх часів). Можна розрізняти запозичені слова та іноземні слова, де різниця полягає в тому, що запозичені слова більшою мірою включені в мову одержувача.
Було запропоновано приєднати статтю Види лексичних запозичень до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з червня 2022. |
Останнім часом в українській мові поширилося помилкове вживання в цьому значенні іншого терміна «калька»[2].