Радянсько-фінська війна (1939—1940)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Радя́нсько-ф́інська, або Зимо́ва війна́ (фін. talvisota, рос. Советско-финская война) — збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року (104 доби та 4 години). Війна стала наслідком узгодження розподілу сфер впливу у Східній Європі згідно з таємними протоколами до пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР 23 серпня 1939 року та Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.).
Радянсько-фінська війна 1939–1940 рр. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Європейський театр Другої світової війни | |||||||
Фінські кулеметники під час радянсько-фінської війни. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР • Фінляндська Демократична Республіка (маріонетковий уряд) |
Фінляндія • Іноземні добровольці Матеріальна та військова підтримка: | ||||||
Командувачі | |||||||
Військові сили | |||||||
1 000 000 солдатів 3 000 танків 3 800 літаків[4][5] |
250 000 солдатів 30 танків 130 літаків[6][7] | ||||||
Втрати | |||||||
126,875–167,976 вбитих або зниклих безвісти[8][9][10] 188,671–207,538 поранених або хворих[8][9] (зі щонайменше 61,506 хворими чи обмороженими[11]) 5,572 полонених[12] 1,200–3,543 танків[13][14][15] 261–515 літаків[15][16] 321,000–381,000 загальних втрат |
25,904 загиблих або зниклих безвісти[17] 43,557 поранених[18] 800–1,100 полонених[19] 20–30 танків 62 літаків[20] 70,000 загальних втрат |
СРСР неодноразово пропонував (з 1938 р.) відсунути кордон від Ленінграда[21][22], який пролягав за 32 км від центру міста, з міркувань безпеки, заявляючи, що Німеччина могла б використати територію північної країни для ймовірного вторгнення[23][24]. Москва пропонувала компенсувати територіальні втрати в Східній Карелії[25]. Після відмови фінського уряду від радянських пропозицій про зміну кордонів у Карелії і передачу військово-морської бази Ханко, 28 листопада 1939 року СРСР розірвав дипломатичні стосунки з Фінляндією. 30 листопада чотири армії СРСР чисельністю 540 тисяч вояків напали на сусідню державу на фронті від Балтійського до Баренцового моря. Війна мала агресивний характер.
Більшість джерел приходять до висновку, що Радянський Союз мав намір завоювати всю Фінляндію, і використав встановлення маріонеткового фінського комуністичного уряду та секретні протоколи пакту Молотова — Ріббентропа для цього[26][27][28][29][30][31][32]. Тоді як інші джерела вважають, що СРСР хотів тільки відсунути кордон у Карелії задля безпеки Ленінграда і заперечують прагнення насадити в Фінляндії прокомуністичний режим[33][34][35]. Військове вторгнення Червоної армії стало причиною визнання Лігою Націй Радянського Союзу агресором і виключення його зі свого складу[36]. Розглядається як частина Другої світової війни.
У радянській пропаганді та офіційній радянській історіографії війна називалася «збройним конфліктом на кордоні з Фінляндією» або «оборонною війною СРСР проти агресії буржуазної Фінляндії». У пізнішій радянській та частині сучасної російської історіографії ця війна розглядається як окремий двосторонній локальний конфлікт, який не є частиною Другої світової війни; так само як, наприклад, і бої на річці Халхин-Гол у Монголії.
Війна завершилася підписанням Московського мирного договору, який зафіксував відторгнення від Фінляндії значної частини її території.