Зовнішнє вухо
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зо́внішнє ву́хо (лат. auris externa) — частина вуха, до якої належать вушна раковина і зовнішній слуховий прохід. Вушна раковина утворена еластичним хрящем. Вона має характерні завитки, що спрямовують звукові коливання у зовнішній слуховий прохід. Знизу вушної раковини міститься сережка вуха. Зовнішній слуховий прохід у дорослої людини завдовжки 2,5 см. У шкірі слухового проходу є волоски і видозмінені потові залози, що виробляють вушну сірку. Волоски і вушна сірка виконують захисну функцію (затримують пил і мікроорганізми).
Outer ear | |
---|---|
Зовнішнє і середнє вуха. Права сторона. | |
Вушна раковина людини (бокова поверхня) 1 – завиток; 2 – човноподібна ямка; 3 – трикутна ямка; 4 – протизавиток; 5 – раковина вуха; 6 – козелок; 7 – протикозелок; 8 – сережка | |
Деталі | |
Ідентифікатори | |
Латина | auris externa |
Анатомія Грея | subject #229 |
MeSH | D004431 |
NeuroLex ID | birnlex_1705 |
TA98 | A15.3.01.001 |
TA2 | 6862 |
FMA | 52781 |
Анатомічна термінологія |
На межі між зовнішнім і середнім вухом розташована барабанна перетинка. Це тонка сполучнотканинна перетинка завтовшки 0,1 мм. Барабанна перетинка сприймає звукові коливання і передає їх на слухові кісточки середнього вуха.