![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Psyche_revived_Louvre_MR1777.jpg/640px-Psyche_revived_Louvre_MR1777.jpg&w=640&q=50)
Неокласицизм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Неокласици́зм (від грец. νέος — «молодий, новий» і «класицизм», новий класицизм[1]) — стиль у світовому мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі кінця XVIII — початку XIX ст. Назву неокласицизм використовують для того, щоб відрізняти цей стиль від спорідненого з ним класицизму кінця XVII ст. Хронологічно неокласицизм йде після рококо і є своєрідною реакцією на нього.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d3/Psyche_revived_Louvre_MR1777.jpg/640px-Psyche_revived_Louvre_MR1777.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/La_Madeleine_Paris.jpg/640px-La_Madeleine_Paris.jpg)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Неокласицизм (значення).
У німецькій і російській літературі для позначення стилю кінця XVIII століття зазвичай використовують термін класицизм або новий класицизм, а неокласицизмом називають «ретроспективний» стиль початку XX століття.
У Східній Європі неокласицизм називають класицизмом. Термін «неокласицизм» використовують у західній літературі[джерело?].