Лешнів
село в Україні, у Бродівському районі Львівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ле́шнів — село в Україні, у Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області. До 2020 року села Лешнів, Грималівка, Королівка, Лісове, Піски підпорядковувалися Лешнівській сільській раді[3], нині орган місцевого самоврядування — Бродівська міська громада. Населення становить 700 осіб[4].
| село Лешнів | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська | ||
| Район | Золочівський | ||
| Громада | Бродівська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46040010300062419 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1471 | ||
| Населення | 639 | ||
| Площа | 1,65 км² | ||
| Густота населення | 695,76 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 80613[1] | ||
| Телефонний код | +380 3266 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°14′37″ пн. ш. 25°05′13″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
201 м[2] | ||
| Водойми | р. Слонівка | ||
| Відстань до обласного центру |
110 км | ||
| Відстань до районного центру |
20 км | ||
| Найближча залізнична станція | Броди | ||
| Відстань до залізничної станції |
22 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Броди, площа Ринок, 20 | ||
| Карта | |||
  Лешнів | |||
 Лешнів | |||
| Мапа | |||
 | |||
|
| |||
Село розташоване 20 км на північ від колишнього райцентру над річкою Слонівкою. Населений пункт лежить на території Малого Полісся.
На південь від села розташований Лешнівський заказник.
Перша письмова згадка припадає на 1471 рік[5]. Згадується у грамоті 7 травня 1487 року.[6]
З історією села тісно пов'язаний рід Мацея Лесньовського — представника небагатого великопольського роду Лесньовських гербу Гримала, дідичним володінням яких було село Лесьньово (нині ґміна Лубово). Мацей Лесньовський, за даними польського дослідника Веслава Маєвського, увійшов у посідання волинськими маєтками — приданим дружини Марини Лащ, зокрема, Корсова, Сестрятина — після одруження. На їх «ґрунтах» він заснував містечко, яке назвав, у докладному перекладі з польської, звучить як Лєсьнюв[7], що з часом транформувалось у Лешнів. За іншими даними, Мацей Лесньовський взяв своє прізвище від назви населеного пункту.
Донька Мацея Лесньовського Катажина (її чоловік — староста луцький, канівський Геронім Харленський) у 1641 році продала містечко коронному гетьману Станіславу Конецпольському.
Лешнів мав магдебурзьке право та статус містечка до 1939 року.
За радянських часів був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка з центральною садибою (конторою) у Лешньові, основним напрямком діяльності господарства було тваринництво, вирощування зернових та технічних культур[5].
_Synagogue.jpg)
До наших днів збереглися:
- руїни костелу Бернардинського монастиря XVII ст. (архітектор Ян Вольф; найближчі аналогії — це костели в Туробині та Ухані)[8];
- земляні оборонні вали та рови;
- декілька старих будівель колишнього містечка.
В Лешневі була синагога, яку розібрали наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років. Тепер цю цікаву в архітектурному плані споруду можна побачити лише на старих світлинах, поштівках або ж у давніх австрійських та польських путівниках.
Серед пам'яток нового часу — меморіальна таблиця керівнику Лешнівського кущового проводу ОУН, вістуну УПА Степану Мигалю на хаті, у якій він мешкав.
Народилися
- Довгаль Оксана Володимирівна нар. 1975) — українська письменниця, педагог.
- Степан Клепарчук — священик УГКЦ, громадський діяч, письменник-мемуарист.
- Мигаль Степан Іванович — керівник Лешнівського кущового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
- Осташевський Йосиф (1890—1948) — священик Української греко-католицької церкви, декан Винниківський.
- Рудніцький Микола Романович (22 квітня 1982 — 24 серпня 2023) — український військовик, стрілець-помічник гранатометника. Учасник російсько-української війни. Загинув неподалік села Новоєгорівка Луганської області. Відповідно до Указу Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
Перебували
- Олександр Вислоцький — український громадський та політичний діяч, сотник Армії УНР.
- о. Юліян Дзерович — галицький педагог, церковний та освітньо-культурний діяч, меценат, професор Бродівської цісарсько-королівської гімназії імені кронпринца Рудольфа та львівської Богословської академії, останній голова Головного Товариства «Просвіта» у Львові.
- Осинський Антон — львівський скульптор, автор скульптур в місцевому костелі Святого Мацея.
- о. Ілля Васиянович (до 1835);
- о. Олексій Штокаль (1835—1838, адміністратор);
- о. Петро Шанковський (1838—1841);
- о. Михайло Лотоцький (1841—1842, адміністратор; 1842—1861, парох);
- о. Іван Лазаревич (1861—1863);
- о. Юліян Онишкевич (1863—1871, адміністратор, 1871—1877, парох);
- о. Євген Лотоцький (1878—1901);
- о. Микола Галянт (1901—1902, адміністратор);
- о. Микола Герасимович (1902—1919);
- о. Юліян Рудкевич (1921—[1944]).
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
