Лісосмуга
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Полезахиснá лісосму́га, посадка[1] (вітрозахист) — штучні лісові насадження, які створюються на полях, рівнинах і на схилах (до 1,5(2)°) сільськогосподарських земель на межах полів, заради захисту посівів від суховіїв, пилових бур, для поліпшення водного стану ґрунту й запобігання його ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, для покращення на полях мікроклімату, снігозатримання, боротьби з дефляцією, збереження і покращення родючості ґрунтів. Вони також відіграють велику загальноекологічну роль.
Вперше вітрозахисні рослинні засоби, використовували шотландські селяни XVIII ст., для освоєння малоплідних земель. Потужний вітер збільшує показник охолодження, завдяки чому температура здається значно холоднішою. На додаток, вітри завдають шкоди будівлям, огорожам, транспортним засобам та іншому майну — як від фізичної сили вітру, так і через вплив твердих частинок, що переносяться вітром. Вітролом, є живою перешкодою з дерев і кущів з достатньою висотою і щільністю, для створення «тіні від вітру», зменшеної швидкості вітру[2].