Мартинівка (Черкаський район)

Марти́нівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Населення — 1324 чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.

село Мартинівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Степанецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080410110089000
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	18 століття
Населення	1324
Поштовий індекс	19041
Телефонний код	+380 4736
Географічні дані
Географічні координати	49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	107 м
Відстань до обласного центру	58,6 (фізична) км[1]
Відстань до районного центру	25 (автошляхами) км[2]
Місцева влада
Адреса ради	с. Степанці
Карта
Мартинівка
Мартинівка
Мапа
Мартинівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мартинівка.

Історія

1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.

Цукровий завод

Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.

Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол^[3].

21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький^[4].

У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.

Відомі люди

Погруддя Варинському

У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.

У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак^[5].

Література

• Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 38. ISBN 966-8947-00-2
• Слива Є. П. «Мартинівський скарб» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — краєзнавчий нарис про історію села Мартинівка Канівського району Черкаської області, Видавництво «Канівська Прес-Група» [Архівовано 10 вересня 2009 у Wayback Machine.], Канів, 2007, 76 стор., ілюстрації
• Martynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 140. (пол.)

Посилання

1. http://maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
2. Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 22, 24. ISBN 966-8947-00-2
3. Мартинівський парфенон. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
4. Киевская мысль, 1918, 3 грудня
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 7 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)